TRENDS IN JUDICIAL PRACTICE IN SENTENCING UNDER ARTICLE 366-2 OF THE CRIMINAL CODE OF UKRAINE

Read full text Summarise with VIRAT
Authors: O.C. Maletova
Cited by: 0
References: 3

Summary

No summary yet. VIRAT can read this paper and write a plain-language summary of its aim, methods, key findings and limitations.

Summarise with VIRAT Free to try with your Science Catalogs account.

Abstract

Стаття присвячена емпіричному аналізу судової практики призначення покарання за декларування недостовірної інформації в контексті трансформації законодавства після рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року. Цим рішенням статтю 366-1 Кримінального кодексу України визнано неконституційною через порушення принципу пропорційності покарання як складової верховенства права, що створило унікальну ситуацію правового розриву та тимчасової декриміналізації відповідних діянь. Відновлення кримінальної відповідальності через запровадження статті 366-2 Кримінального кодексу України у грудні 2020 року поставило перед судовою системою завдання формування нової парадигми відповідальності за порушення антикорупційного законодавства в умовах підвищеної суспільної чутливості до корупційних проявів у публічній службі. Дослідження базується на аналізі 17 судових вироків, ухвалених судами першої інстанції у період 2022-2025 років, що дозволило виявити стійкі тенденції у виборі виду і розміру санкцій та оцінити ефективність нової моделі криміналізації. Емпіричні дані демонструють домінування майнових санкцій у структурі призначених покарань: понад 90% вироків передбачають штраф як основне покарання, тоді як обмеження волі, незважаючи на його наявність у санкції статті, судами не застосовувалося жодного разу, що вказує на загальну гуманізацію судової практики у цій категорії справ. Виявлено чітку тенденцію до поступової гуманізації судових рішень через зростання частки врахування пом'якшуючих обставин з 20% у 2023 році до 100% у 2025 році, що свідчить про формування усталеного підходу судів до індивідуалізації покарання. Критичними чинниками диференціації відповідальності виступають щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розслідуванню та укладення угод про визнання винуватості, що забезпечує призначення покарання на рівні мінімальної межі санкції. Розмір недостовірно задекларованих активів зберігає роль критерію пропорційності, коригуючи розмір штрафу в межах від 2000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, проте не змінює кардинально вид покарання. Практика призначення додаткового покарання є уніфікованою: у всіх випадках застосовувалося позбавлення права обіймати посади строком на один рік. Дослідження підтверджує формування судами балансу між каральною функцією та принципом пропорційності покарання, що відповідає логіці рішення Конституційного Суду про неприпустимість надмірної репресивності у категорії справ про декларування недостовірної інформації.

Fields of Study & Subjects

Ukrainian Legal and Forensic Studies Criminal Law and Policy Legal processes and jurisprudence

Publication details

Journal / source
“International Humanitarian University Herald Jurisprudence”
Issue
79
Pages
106–110
Publication date
23 March 2026
Language
UK