ІНСТИТУЦІЙНІ ЧИННИКИ ІНФОРМАЦІЙНО-БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: КОНЦЕПТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У статті розкрито концепт дослідження інституційних чинників інформаційно-безпекової політики України в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена посиленням інформаційних загроз у період воєнного стану та зростанням ролі інформаційної безпеки як одного з ключових чинників забезпечення національної безпеки України в умовах повномасштабної збройної агресії РФ. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до розуміння інформаційної безпеки як багатовимірного явища, що поєднує правові, політичні, організаційні та комунікативні компоненти. Особливу увагу приділено впливу воєнного стану на трансформацію інформаційно-безпекової політики України. Доведено, що війна стала каталізатором інституційних змін, спрямованих на підвищення стійкості інформаційного простору, розвиток стратегічних комунікацій та посилення протидії дезінформації. Водночас наголошується на необхідності дотримання балансу між безпековими імперативами та демократичними стандартами в контексті євроінтеграційного курсу України. Зроблено висновок, що інституційні чинники не лише визначають здатність держави реагувати на актуальні інформаційні загрози, але й формують стратегічні засади інформаційно-безпекової політики в умовах воєнного стану, забезпечуючи її адаптивність та довгострокову ефективність.