СТАНДАРТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У СФЕРІ СВОБОДИ СЛОВА ТА СВОБОДИ МЕДІА В ЦИФРОВУ ЕПОХУ

У статті здійснено комплексний аналіз європейських стандартів свободи слова та свободи медіа в умовах цифрової трансформації публічної сфери. Розкрито політико-інституційне значення свободи медіа як ключової умови функціонування демократичних режимів, забезпечення політичного плюралізму та ефективного громадського контролю за діяльністю влади. Показано, що цифровізація політичної комунікації, зростання ролі онлайн-платформ і концентрація інформаційної влади зумовлюють необхідність переосмислення класичних підходів до захисту свободи вираження поглядів та потребують реагування на політичному рівні. Проаналізовано основні джерела формування європейських стандартів свободи слова, зокрема Європейську конвенцію з прав людини, Хартію основних прав Європейського Союзу, практику Європейського суду з прав людини, а також новітні регуляторні акти ЄС – Digital Services Act, Digital Markets Act та Європейський акт про свободу медіа. Обґрунтовано, що зазначені інструменти формують наднаціональну модель регулювання цифрової публічної сфери, спрямовану на досягнення балансу між свободою слова, суспільними інтересами та демократичною стабільністю. Окрему увагу приділено значенню європейських стандартів свободи слова та свободи медіа для України в контексті європейської інтеграції та протидії інформаційним загрозам. Зроблено висновок про необхідність подальшої адаптації національного медійного законодавства до стандартів Європейського Союзу з урахуванням політичних і безпекових викликів сучасності.