НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ: ПОСТКОЛОНІАЛЬНІ СТУДІЇ У ВИМІРІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

У статті здійснено комплексний політологічний аналіз трансформаційної динаміки української національної ідентичності в умовах повномасштабної російської агресії. Обґрунтовано, що постколоніальні студії є найбільш методологічно перспективною рамкою для дослідження цих процесів, оскільки вони дозволяють інтерпретувати війну не лише як територіальний конфлікт, а як акт епістемологічної деколонізації та подолання «дифузної ідентичності». Теоретичний фундамент роботи базується на критичній адаптації ідей І. Валлерстайна, Ж. Дерріди, К. Дорана, А. Лумби, Д. Сімона, Ф. Фанона, М. Фуко, Р. Янга та ін., що дозволяє деконструювати імперські міфи про «триєдиний народ» та утвердити політичну субʼєктність України в межах «постколоніального реалізму» (Е. Соренсен). Окрему увагу приділено доробку українських дослідників (О. Баталова, Т. Журженко, Л. Залізняка, Н. Кривди, Ю. Поліщука, В. Портнікова, О. Резніка, Л. Саракун), чиї праці закладають основу для розуміння специфіки українського націотворення в умовах кризи війни. Методологія дослідження поєднує критичний дискурс-аналіз та модель оцінки стійкості через феномен «злиття ідентичностей» (Р. Сундберг, Г. Густавссон). Емпіричний фундамент роботи становлять результати репрезентативних соціологічних моніторингів (Центр Разумкова, Соціологічна група «Рейтинг», Gradus Research), які охоплюють період трансформаційних зрушень. Отримані результати фіксують остаточний розрив українського суспільства з постколоніальною амбівалентністю та визначають ціннісні детермінанти, що слугують фундаментом ліберально-демократичного транзиту. Обґрунтовано, що «ідентичність опору», сформована за ризоматичним принципом (Ж. Дельоз, Ф. Гваттарі), трансформується у стратегічний фактор обороноздатності, конвертуючи індивідуальну залученість у високу соцієтальну стійкість нації. У висновках акцентовано, що збереження ідентичнісної єдності постає пріоритетними завданнями політики національної безпеки в контексті протидії виснаженню українського суспільства та інтенсифікації гібридних загроз з боку РФ.