ФЕНОМЕН «ПОСТПРАВДИ» Й ІНФОРМАЦІЙНА ВРАЗЛИВІСТЬ ДЕМОКРАТИЧНИХ СУСПІЛЬСТВ ЄС

Значне місце в політиці інформаційної безпеки ЄС останнім часом посідає протидія феномену постправди, тому в статті автором розглянуто й доповнено визначення поняття «постправда», яке набуло популярності навколо таких подій, як референдум щодо Brexit 2016 року та президентські вибори в США, де політичні кампанії, як уважалося, ігнорували факти на користь емоційної риторики. На думку автора, постправда – це стан, коли межа між правдою та брехнею, чесністю й нечесністю, фактами та вигадкою розмивається й найважливішим у цьому випадку є суспільна перевага певного набору фактів, часто зумовлена емоціями чи особистими переконаннями. Також автором розкрито ступінь дослідження феномена «постправди» в зарубіжній і вітчизняній наукових школах; продемонстровано вплив явища «постправди» на інформаційну вразливість європейської демократії. Зроблено акцент на тому, що російські дезінформаційні кампанії використовують наявні політичні розбіжності й прагнуть створити нові, щоб послабити європейські демократичні суспільства зсередини. Пропаганда служить для легітимізації агресії рф, включаючи надання хибних виправдань для військових дій і заперечення відповідальності за воєнні злочини. Тобто гібридна війна рф призвела до появи реальності постправди, де емоції часто переважають об’єктивні факти у формуванні громадської думки. Реакцію ЄС на феномен «постправди» автором продемонстровано під час аналізу Плану дій ЄС щодо боротьби з фейковими новинами та дезінформацією (EDAP). Зокрема, визначено, що ЄС у політиці інформаційної безпеки на сучасному етапі зосереджений в тому числі на такому: 1) розвитку стійкості європейського демократичного суспільства; 2) протидії дезінформації з використанням такого механізму, як East StratCom Task Force; 3) притягненні соціальних мереж до відповідальності; 4) підтримці держав-членів інтеграційного об’єднання в «епоху постправди»; 5) вирішенні питання взаємодії медіа в умовах сьогодення.