ВІДОБРАЖЕННЯ ОПЕРАЦІЙ ХЕДЖУВАННЯ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ ЗА МСФЗ 9: МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ-СУБ’ЄКТІВ ЗЕД

Посилення волатильності валютних ринків в умовах геополітичної нестабільності та повномасштабного збройного конфлікту суттєво підвищує рівень валютних ризиків суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення достовірного та прозорого відображення операцій хеджування у фінансовій звітності підприємств, що складають її відповідно до вимог МСФЗ 9 “Фінансові інструменти”, а також запровадженням у 2025-2026 роках низки нормативних змін, що безпосередньо впливають на практику складання звітності суб’єктів ЗЕД, зокрема поправки до МСБО 21 “Неможливість обміну” (набрала чинності 1 січня 2025 р.) та поправок до МСФЗ 9 і МСФЗ 7 (набрали чинності 1 січня 2026 р.). Метою статті є систематизація теоретичних засад і практичних підходів до відображення у фінансовій звітності операцій хеджування валютних ризиків зовнішньоекономічної діяльності на основі вимог МСФЗ 9 з урахуванням актуальних нормативних змін. У статті систематизовано три види відносин хеджування за МСФЗ 9 та розкрито особливості їх бухгалтерського відображення. Проаналізовано критерії кваліфікації відносин хеджування. Розроблено авторський алгоритм відображення операцій хеджування валютних ризиків у фінансовій звітності. Встановлено відмінності між вимогами МСФЗ 9 та МСБО 39 щодо обліку хеджування. Розглянуто методику хеджування грошових потоків від прогнозованого експортного продажу. Окрему увагу приділено нормативному контексту: висвітлено практичні наслідки поправки до МСБО 21 для українських підприємств в умовах валютних обмежень воєнного часу, а також зазначено про розпочатий у І кварталі 2026 року постімплементаційний огляд МСФЗ 9 (розділ хеджування) Радою з МСБО. Наукова новизна полягає у розробці комплексного методичного підходу до відображення операцій хеджування валютних ризиків ЗЕД у фінансовій звітності за МСФЗ 9, що враховує специфіку діяльності українських підприємств-суб’єктів ЗЕД в умовах актуальних змін нормативного регулювання. Перспективи подальших досліджень пов’язані з моніторингом результатів постімплементаційного огляду МСФЗ 9 та розробкою рекомендацій щодо розкриття інформації відповідно до МСФЗ 7 та 18.