LEGAL DISTINCTIONS BETWEEN PROCEEDINGS FOR ESTABLISHING THE FACT OF A SERVICEMEMBER’S DEATH AND PROCEEDINGS FOR RECOGNIZING A SERVICEMEMBER AS MISSING OR DECLARING A SERVICEMEMBER DEAD

Статтю присвячено комплексному дослідженню правових відмінностей між трьома взаємопов'язаними категоріями цивільних справ: справами про встановлення факту смерті військовослужбовця, справами про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім та справами про оголошення військовослужбовця померлим.Актуальність теми зумовлена масштабними бойовими діями, збройною агресією Російської Федерації проти України та значним зростанням кількості відповідних судових проваджень, що актуалізувало проблеми розмежування зазначених правових інститутів і спричинило появу суперечливої судової практики.У статті здійснено системний аналіз нормативно-правового регулювання, включаючи положення Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісті за особливих обставин» та спеціальних актів у сфері соціального захисту військовослужбовців.Значну увагу приділено дослідженню правових позицій Верховного Суду, які відіграють ключову роль у формуванні сучасних підходів до кваліфікації відповідних справ.У роботі виокремлено ключові правові ознаки кожної категорії справ.Показано, що справи про встановлення факту смерті військовослужбовця ґрунтуються на достовірних доказах загибелі та мають на меті отримання органом ДРАЦСу підстав для реєстрації смерті.Справи про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім спираються на презумпцію перебування особи у живих та спрямовані на набуття членами сім'ї майнових і соціальних прав.Натомість справи про оголошення військовослужбовця померлим базуються на юридичному припущенні смерті за відсутності відомостей про особу та характеризуються особливими часовими критеріями й процесуальними вимогами.Автором обґрунтовано необхідність точного предметного розмежування цих категорій задля забезпечення законності судових рішень, уникнення підміни правових понять та належного захисту прав членів сімей військовослужбовців.Підкреслено важливість відображення статусу військовослужбовця в предметній кваліфікації справи, що підвищує точність судового розгляду і відповідає реаліям воєнного часу.Стаття містить висновки щодо матеріально-правової та процесуальної специфіки кожного інституту, а також пропозиції щодо удосконалення законодавства та практики його застосування.Ключові слова: встановлення факту смерті військовослужбовця; оголошення особи померлою; визнання безвісно відсутнім; зниклі безвісти за особливих обставин; цивільне судочинство; доказування; правовий статус військовослужбовця