CONFLICT OF LAWS IN MATTERS OF CONCLUSION AND DISSOLUTION OF MARRIAGE BETWEEN CITIZENS OF DIFFERENT COUNTRIES

У статті проаналізовано сучасний стан колізійного регулювання укладання, визнання та розірвання шлюбів з іноземним елементом в українському праві як інструменту забезпечення правової визначеності в умовах масової міграції та глобалізації сімейних відносин.Особлива увага приділяється застосуванню норм розділу VII Закону України «Про міжнародне приватне право» та Сімейного кодексу України, принципам lex patriae, locus regit actum та найтіснішого зв'язку.Досліджено проблематику визнання іноземних актів цивільного стану, рішень про розлучення, поділ майна та стягнення аліментів у змішаних шлюбах.У тексті розглянуто ключові колізійні норми статей 55-63 Закону про МПП, практику визнання рішень судів країн ЄС, США та Канади, вплив рішень ЄСПЛ на національне законодавство, а також особливості регулювання майнових режимів подружжя та захисту публічного порядку.Проаналізовано виклики, пов'язані з біженською міграцією після 2022 року, «кульгавими» шлюбами та розлученнями, відсутністю інституту цивільного партнерства.Використання колізійних норм має подвійний ефект.З одного боку, воно забезпечує гнучкість і передбачуваність у більшості випадків, сприяє швидкому визнанню іноземних рішень за Гаазькими конвенціями 1970 та 2007 років і двосторонніми договорами.З іншого -зберігаються суттєві ризики через жорсткий захист публічного порядку (шлюбний вік, одностатеві союзи, полігамія), фрагментарність процедури визнання рішень з «недоговірних» країн і недостатню гармонізацію з європейським правом.Основна проблема полягає у правовій невизначеності для мільйонів українців за кордоном, відсутності єдиного реєстру шлюбних договорів з іноземним елементом та недостатній адаптації законодавства до реалій європейської інтеграції.Це створює передумови для судових спорів, порушення прав дітей та майнових конфліктів.У статті наголошується на необхідності комплексного підходу до модернізації колізійного регулювання, що поєднує технічні (електронний апостиль, єдиний реєстр), правові (імплементація Регламентів ЄС 2016/1103 та 2016/1104) та інституційні (запровадження цивільного партнерства) компоненти.Пропонуються шляхи вдосконалення: від спрощення визнання іноземних рішень за принципом взаємності до гармонізації з європейськими стандартами захисту сімейних прав.Стаття підкреслює амбівалентність колізійних норм у сімейному праві -вони одночасно є гарантією національного суверенітету та джерелом нових викликів для