EXERCISE OF THE RIGHT TO STRIKE IN THE DIGITAL ECONOMY

Стаття присвячена аналізу норм чинного та перспективного законодавства, що регламентує організацію та проведення страйку, на предмет необхідності осучаснення в умовах цифрових трансформацій.Констатовано, що дистанційні працівники, об'єднавшись, наділені правом припинити роботу шляхом проведення страйку у віддаленому режимі, на базі цифрових платформ, проте процедурні аспекти організації та проведення страйку віддалених працівників не вписуються в класичний формат, передбачений Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».Запропоновано ряд змін до профільного закону, що регламентує порядок проведення страйків, з огляду на стрімкий розвиток цифрових технологій.Так, на думку авторки, загальні збори (конференція), які приймають рішення про оголошення страйку, можуть бути проведені в онлайн форматі за допомогою засобів електронних комунікацій.Уточнено, що письмова форма попередження працівниками роботодавця про страйк охоплює оформлення на паперовому носії та підпис представницького органу сторони працівників; попередження в електронній формі з накладенням електронного підпису; зміст попередження зафіксований у листах чи повідомленнях (зокрема електронних), якими обмінялися суб'єкти трудових відносин через інформаційно-комунікаційну систему, що ними використовується.Зроблено висновок, що електронний формат документообігу суттєво спрощує на етапі підготовки та у перебігу страйку процес обміну інформацією між роботодавцем; працівниками на чолі з органом (особою), що очолює страйк; постачальниками; споживачами; транспортними організаціями, а також іншими зацікавленими підприємствами, установами, організаціями щодо рішення найманих працівників про оголошення страйку, а також підвищує прозорість трудових відносин.Діджиталізація дозволяє швидко організувати страйк через соцмережі.Такий формат зручний для працівників у випадку порушення роботодавцем їх прав.Соціальні мережі визнано стратегічним інструментом для тиску страйкарів на роботодавця.Рекомендовано запровадити Єдиний державний цифровий реєстр страйків, який вестиметься фахівцями Національної служби посередництва і примирення, для збирання, накопичення, обробки, захисту, обліку, відображення та надання інформації про страйки (причини виникнення, аналіз вимог, перебіг, рішення, засоби запобігання на майбутнє тощо).Ключові слова: працівники, роботодавець, дистанційні працівники, страйк, право на страйк, цифровізація, цифрова економіка, трудові спори, електронний підпис, інформація