PROBLEMS OF LEGAL SUPPORT OF TRANSPARENCY AND OPENNESS OF ADMINISTRATIVE PROCEDURES

Стаття присвячена дослідженню проблем правового забезпечення прозорості та відкритості адміністративних процедур в Україні.Показано, що прозорість і відкритість є не лише декларативними принципами, а й фундаментальними процесуальними гарантіями реалізації прав і законних інтересів громадян.У теоретико-правовому вимірі прозорість визначається як доступність інформації про порядок, зміст і результати діяльності органів публічної адміністрації, тоді як відкритість охоплює активну участь суспільства у процесах прийняття рішень.Нормативно-правове забезпечення в Україні має багаторівневий і фрагментарний характер: Конституція, закони про доступ до публічної інформації, звернення громадян, адміністративну процедуру та інші акти створюють основу, але їх практична ефективність знижується через відсутність єдиної концептуальної рамки та суперечності підзаконного регулювання.Встановлено, що ключовими проблемами є формалізм у наданні інформації, вибіркове застосування стандартів прозорості, низький рівень адміністративної культури, цифрова нерівність та алгоритмічна непрозорість.Цифровізація, з одного боку, відкриває нові можливості для прозорості, створюючи електронні сервіси, публічні реєстри та інститути електронної демократії, а з іншого -породжує ризики для захисту персональних даних, рівності доступу та справедливості алгоритмізованих рішень.Європейський досвід доводить, що прозорість і відкритість адміністративних процедур є системними принципами good governance, які пронизують усі етапи управлінської діяльності.Для України першочерговими напрямами є кодифікація процедурних стандартів, розширення інституту громадських консультацій, запровадження індикаторів якісної прозорості, розвиток цифрової інфраструктури та підвищення адміністративної культури.Ключові слова: адміністративні процедури, прозорість, відкритість, доступ до публічної інформації, адміністративна культура, цифровізація, алгоритмічна прозорість, належне адміністрування, публічні консультації, верховенство права.The article explores the problems of legal regulation of transparency and openness of administrative procedures in Ukraine.It demonstrates that transparency and openness are not only declarative principles but also fundamental procedural guarantees for the exercise of citizens' rights and legitimate interests.In the theoretical and legal dimension, transparency is understood as the accessibility of information on the procedure, content, and results of public administration activities, while openness covers active public participation in decision-making processes.The legal framework in Ukraine is multilayered and fragmented: the Constitution, laws on access to public information, citizens' appeals, administrative procedure, and other acts provide the basis, but their practical effectiveness is undermined by the absence of a unified conceptual framework and contradictions at the sub-legal level.The main challenges include formalism in information disclosure, selective application of transparency standards, low level of administrative culture, digital inequality, and algorithmic opacity.Digitalization, on the one hand, creates new opportunities for transparency through electronic services, public registers, and e-democracy instruments, but on the other hand, it generates risks for data protection, equal access, and fairness of algorithmic decisions.European experience shows that transparency and openness of administrative procedures are systemic principles of good governance that permeate all stages of administrative activity.For Ukraine, the priority directions include codification of procedural standards, strengthening the institution of public consultations, introduction of quality transparency indicators, development of digital infrastructure, and enhancement of administrative culture.