TOPICAL ISSUES OF INTERROGATION WITH PARTICIPATION OF CHILDREN IN CRIMINAL PROCEEDINGS

Стаття присвячена комплексному дослідженню актуальних питань проведення допиту за участі дітей у кримінальному провадженні України.Автором проаналізовано нормативно-правове регулювання особливостей допиту малолітніх та неповнолітніх осіб відповідно до чинного Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням змін, внесених на виконання міжнародних зобов'язань держави.Досліджено міжнародні стандарти проведення процесуальних дій за участі дітей, зокрема положення Конвенції ООН про права дитини, Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротської конвенції), Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей.Особливу увагу приділено аналізу спеціальних методик проведення допиту дітей, зокрема методики «Зелена кімната» та моделі «Барнахус», які спрямовані на мінімізацію негативного впливу кримінального провадження на психіку дитини та запобігання її вторинній травматизації.Розглянуто процесуальні гарантії захисту прав дитини під час допиту, включаючи обов'язкову участь законного представника, педагога або психолога, обмеження тривалості допиту, особливості попередження про відповідальність за неправдиві показання.Проаналізовано судову практику Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо оцінки допустимості показань дітей, отриманих із застосуванням різних методик допиту.Визначено основні проблеми правозастосування у сфері проведення допиту дітей, зокрема недостатню матеріально-технічну базу для впровадження спеціальних методик, необхідність підвищення кваліфікації слідчих, прокурорів та суддів з питань вікової психології та комунікації з дітьми.Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства та правозастосовної практики у сфері проведення допиту дітей у кримінальному провадженні, включаючи законодавче закріплення обов'язковості застосування спеціальних методик при допиті дітей-жертв певних категорій злочинів, розширення мережі спеціально обладнаних приміщень за моделлю «Барнахус», впровадження обов'язкової спеціалізованої підготовки для працівників правоохоронних органів та суддів, які здійснюють провадження за участі дітей.Ключові слова: допит дитини, кримінальне провадження, неповнолітній, малолітній, «Зелена кімната», Барнахус, правосуддя дружнє до дітей, процесуальні гарантії, захист прав дитини, вторинна травматизація.The article is devoted to a comprehensive study of topical issues of interrogation with the participation of children in criminal proceedings of Ukraine.The author analyzes the legal regulation of the specifics of interrogation of minors and juveniles in accordance with the current Criminal Procedure Code of Ukraine, taking into account the changes made in fulfillment of the state's international obligations.International standards for conducting procedural actions involving children have been studied, in particular, the provisions of the UN Convention on the Rights of the Child, the Council of Europe Convention on the Protection of Children against Sexual Exploitation and Sexual Abuse (Lanzarote Convention), and the Guidelines of the Committee of Ministers of the Council of Europe on Child-Friendly Justice.Particular attention is paid to the analysis of special methods of interrogating children, in particular the «Green Room» methodology and the «Barnahus» model, which are aimed at minimizing the negative impact of criminal proceedings on the child's psyche and preventing secondary traumatization.The procedural guarantees for the protection of children's rights during interrogation are considered, including the mandatory participation of a legal representative, teacher or psychologist, limitations on the duration of interrogation, and the specifics of warning about liability for false testimony.The judicial practice of the Criminal Court of Cassation within the Supreme Court regarding the assessment of the admissibility of children's testimony obtained using various interrogation methods has been analyzed.The main problems of law enforcement in the field of interrogating children have been identified, including insufficient material and technical resources for implementing special methods, the need to improve the qualifications of investigators, prosecutors and judges on issues of developmental psychology and communication with children.Proposals have been formulated for improving legislation and law enforcement practice in the field of interrogating children in criminal proceedings, including legislative consolidation of the mandatory use of special methods when interrogating child victims of certain categories of crimes, expanding the network of specially equipped premises based on the «Barnahus» model, introducing mandatory specialized training for law enforcement officials and judges who conduct proceedings involving children.