INTERNATIONAL LEGAL STANDARDS FOR THE PROTECTION OF CULTURAL PROPERTY DURING ARMED CONFLICT: CURRENT STATUS AND PROBLEMS OF IMPLEMENTATION

Read full text Summarise with VIRAT
Authors: A.O. Falkovskyi
Cited by: 0
References: 14

Summary

No summary yet. VIRAT can read this paper and write a plain-language summary of its aim, methods, key findings and limitations.

Summarise with VIRAT Free to try with your Science Catalogs account.

Abstract

У статті проаналізовано сучасний стан міжнародно-правових стандартів охорони культурних цінностей під час збройних конфліктів і визначено основні прогалини їх практичного застосування.Метою дослідження є з'ясування реальної ефективності чинного міжнародного договірного режиму захисту культурних цінностей та обґрунтування того, що результативність такого захисту безпосередньо залежить від якості адміністративно-правового забезпечення імплементації на національному рівні.Методологічну основу становлять системний і порівняльно-правовий підходи, формально-юридичний аналіз нормативних положень, а також інструменти адміністративноправового тлумачення компетенцій і процедур публічної влади в умовах воєнного стану та тимчасової окупації.Доведено, що міжнародне право виконує рамкову функцію: встановлює загальні обов'язки поваги й захисту, заборони на використання культурних об'єктів у воєнних цілях, правила спеціальної охорони, а також засади відповідальності та повернення незаконно переміщених культурних цінностей.Водночас, адміністративне право України забезпечує «інструментарій виконання» цих стандартів через визначення повноважень органів, процедур планування та координації, алгоритмів евакуації й тимчасового зберігання, ведення обліку, документування шкоди, управління ризиками і контроль реалізації управлінських рішень.Встановлено, що прогалини застосування концентруються у трьох взаємопов'язаних складових: по-перше, у сфері тлумачення та обґрунтування винятків, коли розмитість критеріїв «воєнної необхідності» може підміняти принцип пропорційності та знижувати рівень захисту; по-друге, у сфері організаційної спроможності держави швидко перетворювати міжнародні приписи на стандартизовані адміністративні процедури (евакуація, охорона, доступ, міжвідомча взаємодія) в умовах дефіциту часу й ресурсів; по-третє, у сфері доказування та відновлення справедливості, де недостатня уніфікація документування руйнувань і втрат ускладнює притягнення до відповідальності, реституцію та післявоєнне відновлення.Обґрунтовано практичну доцільність посилення адміністративних механізмів через стандартизацію протоколів фіксації шкоди, розвиток цифрових реєстрів і каналів обміну даними, визначення зрозумілих процедур пріоритезації об'єктів, а також процедурні гарантії прозорості рішень у постконфліктній реконструкції з урахуванням критеріїв автентичності та участі фахових спільнот і громад.Зроблено висновок, що подолання прогалин застосування можливе насамперед шляхом інституційного зміцнення адміністративно-правової імплементації міжнародних стандартів, що дозволяє перейти від декларативного захисту до стабільної практики охорони культурних цінностей під час війни та в період відновлення.

Fields of Study & Subjects

International Law and Human Rights Cultural Heritage Management and Preservation War Law and Justice

Publication details

Journal / source
Juridical scientific and electronic journal
Issue
2
Pages
367–370
Publication date
30 March 2026
Language
UK