ФОРМУВАННЯ МЕТОДИКИ СИСТЕМНОЇ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПРОЄКТІВ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УМОВАХ ВОЄННОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ТА ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

У статті обґрунтовано необхідність формування системної методики оцінки інвестиційної привабливості проєктів публічно-приватного партнерства в умовах воєнної нестабільності та післявоєнного відновлення України. Доведено, що традиційні підходи до інвестиційного аналізу, орієнтовані переважно на фінансові показники окупності, не дають змоги повною мірою оцінити доцільність реалізації ППП-проєктів в умовах високих безпекових, фіскальних, правових та інституційних ризиків. Акцентовано, що інвестиційна привабливість таких проєктів має визначатися не лише показниками NPV, IRR чи строком окупності, а й здатністю забезпечити суспільно значущий результат, безперервність надання послуг, прийнятний розподіл ризиків, фіскальну збалансованість та стійкість до воєнних шоків. У дослідженні враховано чинне законодавство України у сфері публічно-приватного партнерства, зокрема законодавчу модель підготовки ППП, що передбачає розроблення концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування. Обґрунтовано, що методика оцінки інвестиційної привабливості має бути інтегрована саме у підготовчий цикл ППП і виконувати функцію попереднього «фільтра якості» для недопущення до конкурсної стадії проєктів із неприйнятним рівнем ризиків. Запропоновано багатокритеріальний підхід до оцінювання, який поєднує правову допустимість, стратегічну відповідність, фінансову життєздатність, фіскальну прийнятність, воєнну ризикостійкість, інституційну спроможність, доброчесність учасників та ESG-критерії. Розроблено послідовність етапів оцінювання, що охоплює первинний скринінг, правову діагностику, аналіз суспільної та економічної доцільності, фінансово-інвестиційне моделювання, оцінку ризиків, державної підтримки, комплаєнсу, ESG-складової та інтегрального індексу. Практичне значення запропонованого підходу полягає у можливості порівнювати ППП-проєкти між собою, визначати їхню пріоритетність, виявляти слабкі місця на ранніх етапах підготовки та формувати обґрунтовані рішення щодо доцільності їх реалізації в умовах воєнної невизначеності.