СПЕЦИФІКА СТРАТЕГІЙ ДОЛАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ В ПОЛІЦЕЙСЬКИХ-КОМБАТАНТІВ, ЩО МАЮТЬ РІЗНИЙ РІВЕНЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕСУРСНОСТІ

У статті представлено результати емпіричного дослідження взаємозв’язків рівня психологічної ресурсності працівників поліції – учасників бойових дій, зі стратегіями їхньої долаючої поведінки. Зазначено, що службове функціонування поліцейських в умовах воєнного часу пов’язано з виконанням ними низки професійних обов’язків, які були не притаманні їм за мирних часів. Працівники поліції воюють у зведених загонах, беруть участь у бойових операціях, затримках і знешкодженні ворожих диверсійних груп, розміновують території, евакуюють населення, фіксують і розслідують численні воєнні злочини, проводять слідчі дії з тілами загиблих і закатованих громадян України. Усе це потребує неабиякої психологічної стійкості, наявності високого рівня психологічних ресурсів. Ресурсність розглянуто в роботі як один з показників психологічної гнучкості людини, що полягає в умінні особи знаходити максимальні можливості в будь-якій ситуації; як головний показник здатності особистості повноцінно й ефективно застосовувати власні внутрішні резерви для успішного професійного функціонування. У процесі проведеного емпіричного дослідження встановлено, що рівень психологічної ресурсності правоохоронців безпосередньо пов’язаний з характером їхньої долаючої поведінки. За високої ресурсності переважають конструктивні, соціально орієнтовані стратегії подолання та знижується використання імпульсивних, агресивних і унікальних форм поведінки. Середній рівень ресурсності супроводжується нестійкістю копінг-стратегій і поєднанням адаптивних і неадаптивних моделей. За низької ресурсності копінг-поведінка має компенсаторний характер і частіше включає агресивні та маніпулятивні дії. Отримані результати підтверджують значущу роль психологічної ресурсності в забезпеченні ефективної службової адаптації правоохоронців.