ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЯК ДРАЙВЕР ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИРКУЛЯРНИХ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ

У статті досліджено цифровізацію як чинник перебудови циркулярних бізнес-моделей в агропромисловому комплексі України в умовах воєнної та повоєнної ресурсної вразливості, логістичних обмежень і зростання вимог до ефективності використання матеріальних потоків. Актуальність теми визначається тим, що для сучасного АПК цифрові технології вже не зводяться до автоматизації окремих операцій, а дедалі більше впливають на архітектуру створення вартості, механізми координації виробничих і логістичних процесів, способи монетизації побічних продуктів та механізми доведення якості й походження продукції. Метою дослідження є обґрунтування ролі цифровізації як драйвера впровадження циркулярних бізнес-моделей в агропромисловому комплексі та виявлення механізмів, через які цифрові засоби змінюють структуру витрат, доходів і партнерських зв’язків агропідприємства. Методичну основу статті становить поєднання системного, структурно-логічного, аналітичного та порівняльного підходів. У роботі використано узагальнення сучасних наукових праць, аналітичних матеріалів міжнародних організацій і актуальних даних щодо виробничої та експортної динаміки зернового сектору України. Аналітична рамка побудована на розмежуванні лінійної та циркулярної логіки функціонування агробізнесу з подальшим визначенням ролі цифрових інструментів у переході між ними. У результаті дослідження доведено, що цифровізація впливає на циркулярну трансформацію АПК через п’ять базових каналів: підвищення прозорості ресурсних потоків, скорочення виробничих і логістичних втрат, розширення можливостей валоризації побічних продуктів, розвиток платформної кооперації та посилення простежуваності продукції. Систематизовано найбільш релевантні для агропромислового комплексу типи циркулярних бізнес-моделей і визначено цифрові засоби, що забезпечують їх економічну реалізацію. Показано, що цифрові рішення змінюють не лише технічні параметри виробництва, а й джерела доходу, структуру витрат, конфігурацію партнерств і способи використання вторинних потоків. На матеріалі українського зернового сектору встановлено, що результативність агробізнесу в сучасних умовах визначається не тільки валовим випуском, а й здатністю керувати втратами, запасами, логістикою та ресурсними обмеженнями. Запропоновано поетапну логіку впровадження цифрово-циркулярної бізнес-моделі на рівні агропідприємства, яка охоплює цифровий аудит ресурсних потоків, вибір релевантного рішення, інтеграцію цифрових засобів, формування системи показників і масштабування. Практична цінність статті полягає у можливості використання запропонованого підходу для оцінювання готовності агропідприємств до цифрово-циркулярної трансформації, вибору економічно доцільної моделі переходу та побудови системи моніторингу її результативності в умовах ринкової та ресурсної нестабільності.