ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТФОРМ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ (INSTAGRAM, TIKTOK ТА ІН.) У ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТЬ СЕРЕД СТУДЕНТІВ- МЕДИКІВ БУКОВИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ: ОСВІТНІЙ ОГЛЯД З ОЦІНКОЮ СТУДЕНТІВ

Актуальність. Швидка діджиталізація освіти суттєво вплинула на медичну підготовку, при цьому студенти сучасного покоління дедалі частіше інтегрують платформи соціальних мереж – Instagram, TikTok, YouTube та Telegram – у свої навчальні стратегії для доступу до клінічних демонстрацій, мнемонік та обговорення клінічних випадків. Незважаючи на зростаючу популярність, педагогічна цінність та ризики навчання на основі соціальних мереж залишаються недостатньо вивченими, особливо в багатокультурних академічних середовищах, таких як Буковинський державний медичний університет (БДМУ). Мета дослідження. Проаналізувати міжнародний досвід використання соціальних мереж у медичній освіті та оцінити практики, переваги та виклики використання цих платформ студентами 5-6 курсів БДМУ при підготовці до занять. Матеріали та методи. Дослідження поєднало два методологічні підходи: (1) наративний огляд міжнародної літератури з баз даних PubMed, Scopus та Google Scholar (2020-2025); (2) крос-секційне опитування 120 студентів 5-6 курсів БДМУ (60 українських, 60 міжнародних студентів) за допомогою структурованих анкет для якісної оцінки досвіду навчання та культурних преференцій. Результати. Огляд літератури підтвердив, що 65-85% студентів-медиків у світі використовують соціальні мережі в освітніх цілях. Дані БДМУ показали вищий рівень використання (89%), при цьому найпопулярнішими платформами були Telegram (91%), YouTube (85%) та Instagram (78%). Студенти повідомили про значні переваги, включаючи підвищення залученості (87%), покращену доступність (94%) та кращу ретенцію через візуальний контент (79%). Проте 63% висловили занепокоєння щодо точності інформації, а 58% визнали проблему відволікання. Виявлено культурні відмінності: українські студенти віддавали перевагу україномовним Telegram-каналам (96% проти 86%), тоді як міжнародні студенти більше використовували англомовний контент Instagram (91% проти 64%). Лише 42% вважали, що соціальні мережі покращили їхні оцінки, хоча стратегічне використання корелювало з вищою академічною задоволеністю (p=0,032). Висновки. Платформи соціальних мереж є цінними допоміжними навчальними інструментами при критично- му та стратегічному використанні. Дані БДМУ підтверджують глобальні тенденції, водночас розкриваючи унікальні мовні та культурні виміри в багатокультурній медичній освіті. Ефективність залежить від якості контенту та керівництва викладачів. Структурована інтеграція з навчанням цифровій грамотності може покращити результати навчання, мінімізуючи ризики дезінформації та відволікання. Студенти активно шукають інституційного керівництва та ресурсів, перевірених викладачами.