КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ ПОБУДОВИ СТАТУСУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА У ПРОМОВАХ ДОНАЛЬДА ТРАМПА

Статтю присвячено лінгвістичному аналізу політичного дискурсу як різновиду інституційної комунікації, у межах якої здійснюється конструювання та легітимація образу політичного лідера. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі мовленнєвих практик у сучасному політичному просторі, інтенсивним розвитком політичних технологій, розширенням масмедійних каналів комунікації та активним залученням громадян до інтерпретації політичних висловлювань. Встановлено, що політичний дискурс постає важливим чинником формування громадської думки, впливу на електоральну поведінку та визначення стратегічних напрямів розвитку суспільства. Метою статті є аналіз комунікативних стратегій і тактик, що використовуються для формування образу політичного лідера та реалізації персуазивного впливу на адресатну аудиторію. Об’єктом дослідження є політичні промови президента США Дональда Трампа, розглянуті в прагматичному та функціональному аспектах. Предметом аналізу виступають комунікативні стратегії самопрезентації, нападу, формування емоційного настрою адресата, аргументативна й агітаційна стратегії, а також відповідні їм мовленнєві тактики. У статті уточнено роль комунікативної ситуації та комунікативного наміру мовця у виборі стратегій мовного впливу. У результаті дослідження встановлено, що ефективність політичної комунікації залежить від здатності мовця поєднувати інформаційний, аргументативний і емоційний компоненти мовлення, адекватно враховувати параметри комунікативної ситуації та вибудовувати довірчі відносини з аудиторією. З’ясовано, що вибір і поєднання комунікативних стратегій і тактик зумовлюються метою політичного спілкування, конкретною комунікативною ситуацією та типом мовної особистості політичного лідера, що визначає специфіку його риторичної поведінки та способи утвердження владного статусу в дискурсі. Отримані результати поглиблюють розуміння механізмів мовного впливу в політичному дискурсі й можуть бути використані в подальших дослідженнях політичної лінгвістики та теорії комунікації.