ЕКСПЕРИМЕНТ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ

У статті розглянуто сутність, види та особливості педагогічного й психолого-педагогічного експерименту як провідного методу наукового дослідження в освіті. Визначено його роль у перевірці гіпотез, встановленні причинно-наслідкових зв’язків та формуванні нових теоретичних положень. Сформульовано мету, що полягає в концептуальному розкритті змісту поняття «експеримент у психолого-педагогічному дослідженні» та здійсненні його системної характеристики. З’ясовано, що психолого-педагогічний експеримент трактується, як науково обґрунтована та ретельно спланована система організації педагогічного процесу, спрямована на здобуття нового педагогічного знання, перевірку й підтвердження попередньо сформульованих наукових припущень та гіпотез. Окреслено класифікацію експериментів (констатувальний, формувальний, контрольний; паралельний і послідовний; лабораторний, природний та «чистий»), а також вимоги до організації експериментальної ситуації. Охарактеризовано на основі наукових розвідок підходи до проведення різних видів експериментів, акцентовано на дотриманні вимог. Особливу увагу приділено етичним нормам і правилам проведення досліджень, моральному кодексу науковця-педагога, його особистісним якостям та професійній культурі, які забезпечують ефективність професійної діяльності Підкреслено значення відповідальності, наукової чесності, гуманізму й дотримання принципів безпеки учасників освітнього процесу. Узагальнено підходи українських та зарубіжних учених до визначення поняття «педагогічний експеримент», що демонструє його універсальність і значущість для розвитку педагогічної науки та вдосконалення освітньої практики. Окреслено перспективи подальших досліджень у сфері психолого-педагогічного експерименту, що полягають у вдосконаленні методологічних підходів, аналізі отриманих даних, інтеграції цифрових технологій для узагальнення результатів та їх подальшої практичної апробації в освітньому процесі.