МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

У статті зосереджено увагу на специфіці проведення практичних занять з методики викладання історичних дисциплін у закладі вищої освіти. Актуальність зумовлена сучасними інноваційними підходами до їх організації, що дали можливість урізноманітнити види роботи, здійснювати індивідуальну пошукову діяльність та в групах, формувати складові професійної компетентності. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в наукових працях учених. З’ясовано, що умовно практичні заняття поділяють на групи: ознайомлювальні; підтверджувальні; частково-пошукові; дослідницькі. Досвід професійної діяльності автора у закладі вищої освіти дав можливість виокремити практичні заняття з моделюванням ситуацій (фрагментів занять, презентацій видів роботи, дидактичних ігор тощо) та аналітичні (систематизація та узагальнення теоретичних знань, виконання завдань за аналогією, тестів за розділами, складання методичних коментарів до переглянутих вебінарів за визначеною тематикою, аналіз занять з історії/інтегрованих курсів та інші). Метою статті є з’ясування особливостей організації та проведення практичних занять з методики викладання історичних дисциплін у закладі вищої освіти. Визначено, що практичні заняття з методики викладання історичних дисциплін у ЗВО мають на меті: формувати у здобувачів вищої освіти складові професійної компетентності; ознайомити із специфікою викладання історичних дисциплін; набути компетенцій щодо структури лекційно-практичних занять, інших форм освітнього процесу; формувати уміння систематизувати історичний матеріал до заняття; добирати традиційні та інноваційні методи навчання; розвивати активну громадянську позицію. Указано на відмінностях методики викладання історичних дисциплін від інших методик, що зумовлено: а) методичними підходами до засвоєння історичного матеріалу – дослідницька робота з фактами, документами, їх інтерпретація; б) змістом категоріально-понятійного апарату у порівнянні з іншими методиками; в) модульно- рейтинговою системою оцінювання на відміну від шкільної за групами результатів. Це вимагає добірки методів навчання, алгоритм проведення окремих із них описано у статті. Увагу сфокусовано на таких: відтворювальний, частково-пошуковий, евристичний, навчальна дискусія, методи та прийоми розвитку критичного мислення, інтерактивні, ділові ігри професійного спрямування, тренінговий, ІК-методи.