РОЛЬ ПРАКТИКИ ЯК КЛЮЧОВОГО ЕТАПУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

У статті зроблено спробу розкрити місце практики, її роль та значення для підготовки майбутніх педагогів (вихователів ЗДО, вчителів початкових класів ЗЗСО). Показано, що проблема формування професіоналізму майбутніх педагогів набуває особливої гостроти, оскільки розрив між теоретичною базою, отриманою у закладі вищої освіти. та реаліями професійної практичної діяльності може стати критичним чинником, що призведе до низки негативних явищ, як от: професійне вигорання молодих спеціалістів або ж їх вихід із професії тощо. Акцентовано, що практика та її види: (навчальна (педагогічна), навчальна (психолого-педагогічна), виробнича практика в групах раннього віку, навчальна практика «Навчання через гру», виробнича практика в групах дошкільного віку майбутніх вихователів та навчальна (психолого-педагогічна), організаційно-виховна практика в дитячих закладах оздоровлення й відпочинку та позашкільних закладах, навчальна педагогічна (методична) практика, виробнича педагогічна практика для майбутніх учителів початкових класів виступають тим інтегруючим компонентом, у межах якого де відбувається конвертація знань у професійні вміння, апробація інноваційних методик та становлення професійної ідентичності майбутнього педагога. Авторами виділено професійні функції практики, а саме: поєднання теорії й практики, подолання розриву між академічним навчанням і реальними викликами освітнього процесу; формування цифрових компетентностей, оскільки сучасні технології стають інструментами, які допомагають майбутнім педагогам працювати в закладі освіти; практику варто трактувати як основний елемент професійного зростання, частиною якого є розвиток рефлексивної позиції. Крім того, автори наголошують, що практика забезпечує соціалізацію майбутніх вихователів, майбутніх учителів початкових класів у педагогічному колективі. Практика, на думку авторів, є не просто одним із етапів навчання, а системоутворюючим чинником формування професіоналізму майбутніх педагогів, забезпечує синергію когнітивного (знання), операційного (вміння) та особистісного (цінності) компонентів підготовки здобувачів вищої освіти, готуючи їх до роботи в динамічному освітньому просторі демократичної та незалежної України. Перспективними є дослідження взаємодії теорії та практики в умовах повномасштабної війни у плані адаптації освітнього процесу ЗДО та ЗЗСО до нових викликів та збереження якості підготовки майбутніх педагогів.