ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ

У статті висвітлено значення емоційного розвитку для успішного міжособистісного спілкування, становлення гармонійної особистості дитини. Вивчено сучасні наукові підходи стосовно проблеми розвитку здатності до емпатії. Наведено характерні особливості формування емоційної сфери у дошкільників із загальним недорозвитком мовлення, та обґрунтовано методи, які сприяють підвищенню рівня емпатії, допомагають у набутті навичок самоконтролю та покращують здатність до вербалізації власних почуттів.Мета статті – розкрити характерні особливості емоційної сфери дошкільників із загальним недорозвитком мовлення (далі ЗНМ) та обґрунтувати методи розвитку емпатії дітей даної категорії.У ході проведення дослідження було використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів, серед яких: теоретичний аналіз та узагальнення наукових джерел, який дозволив виокремити сучасні погляди на становлення та розвиток емоційної сфери дошкільників із загальним недорозвитком мовлення, визначити загальні та специфічні особливості і закономірності даного процесу. Порівняльний аналіз дав можливість сформулювати висновки про спільні та відмінні тенденції становлення досліджуваного процесу у дітей із загальним недорозвитком мовлення та їх нормотипових однолітків. У відборі форм корекційно-розвиткової роботи було застосовано методи систематизації та класифікації.Встановлено, що діти дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення мають труднощі у вербалізації власних емоцій та розумінні переживань оточуючих. Вони часто не володіють достатнім словниковим запасом з даної теми та ніяковіють під час спілкування. Виявлення емпатії та здатність до самоконтролю дошкільників вказаної категорії нижче, ніж у однолітків з нормотиповим розвитком мовлення, способи вираження емоційного переживання менш різноманітні.У статті наведено методи, які дають змогу підвищити рівень емпатії та навичок самоконтролю, обґрунтовано ефективність їх використання у роботі з дітьми дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. У виборі методів корекційно-розвиткової роботи було враховано вікові, мовленнєві, поведінкові особливості дошкільників та рівень сформованості навичок спілкування. Сформульовано висновки та визначено перспективи подальшого дослідження.