Резильєнтність студентської молоді в умовах травматогенного соціуму

Стаття присвячена важливій і актуальній проблемі резильєнтності студентської молоді в умовах травматогенного соціуму. Констатовано, що що війна, економічна нестабільність та непередбачуваність освітнього середовища створюють для молодих людей високий рівень невизначеності, що ускладнює процес особистісного та професійного становлення. Особливу увагу приділено феномену резильєнтності як ключовій здатності, що забезпечує психологічну стійкість у кризових ситуаціях. Резильєнтність розглядається як своєрідний «психологічний імунітет», який дозволяє студентам адаптуватися до складних обставин, підтримувати емоційну рівновагу та формувати ефективні стратегії подолання життєвих викликів. Узагальнюючи результати дослідження, можна стверджувати, що студентське середовище характеризується високим рівнем психоемоційного навантаження, яке часто призводить до стресу та тривожності. Водночас саме розвиток внутрішніх психологічних ресурсів, зокрема резильєнтності, виступає важливим чинником збереження психічного здоров’я. Це зумовлює потребу у впровадженні комплексних профілактичних та розвивальних програм, спрямованих на підтримку психологічної стійкості студентів, формування навичок стрес-менеджменту та підвищення їх здатності до адаптації в умовах освітнього процесу. Ключові слова: резильєнтність, студентська молодь, стресові чинники, ситуація невизначеності, травматогенний соціум.