Психологічна корекція академічної прокрастинації здобувачів вищої освіти

Стаття присвячена проблемі академічної прокрастинації здобувачів вищої освіти як комплексного психологічного феномену та підходам до її психокорекції. Виявлені в літературі протиріччя стосуються неоднорідності дефініцій та критеріїв виміру, недостатньої стандартизації корекційних протоколів і обмеженої реплікації результатів у різних навчальних контекстах. Метою дослідження є узагальнення сучасних підходів до розуміння академічної прокрастинації здобувачів вищої освіти та обґрунтування програми її психологічної корекції. У дослідженні брали участь здобувачі бакалаврського рівня освіти. Результати емпіричного дослідження засвідчили середній рівень прокрастинації у вибірці; у внутрішній структурі поведінки провідними є емоційна напруга та перфекціоністські настановлення, тоді як мотиваційний дефіцит має помірну вираженість. Виявлено емоційно-тривожний профіль відкладання як ключову мішень змін, у поєднанні з корекцією жорстких стандартів і навчально-організаційної рутини. На основі результатів емпіричного дослідження запропоновано модульну програму психокорекції, що містить: психоедукаційно-діагностичний блок, когнітивно-поведінковий блок, мотиваційно-ціннісний блок, емоційно-регулятивний блок, підсумковий рефлексивно-оцінювальний блок. Програма психокорекції спрямована на зниження рівня прокрастинації через розвиток саморегуляції, підвищення внутрішньої мотивації та редукцію тривожності, що має позитивно позначитися на продуктивності навчальної діяльності. У подальших дослідженнях планується здійснення перевірки ефективності програми на різних спеціальностях і курсах, у різних форматах навчання; стандартизація процедур оцінювання коротко- та довготривалих результатів; аналіз модераторів дії інтервенції для адаптації протоколу до специфіки освітніх середовищ. Ключові слова: академічна прокрастинація; саморегуляція; навчальна мотивація; тривожність; перфекціонізм; психокорекція; здобувачі вищої освіти.