Психоемоційне вигорання в структурі я-концепції особистості

У статті розкрито особливості психоемоційного вигорання в структурі Я-концепції особистості. Показано, що психоемоційного вигоряння в структурі Я-концепції − це руйнування системи уявлень людини про себе, коли виснаження ресурсів призводить до втрати самооцінки, знецінення своїх здібностей, до цинізму, соціальної невдачі і формуванню негативного образу себе (наприклад, «Я невдаха», «Я не справляюся»), що сприяє втраті сенсу і мотивації у всіх сферах життя. Це перетворення «Я» з цілісного і функціонального на дисфункціональне і дефіцитарне, що охоплюю духовне, матеріальне, соціальне і тілесне «Я». Визначено актуальні напрями досліджень феномену психоемоційного вигорання в структурі Я-концепції особистості. Перший напрям пов᾿язаний з роллю емоційного інтелекту у виникненні вигоряння. Встановлено, що розуміння людиною своїх та чужих емоцій, а також управління ними може допомогти у подоланні та запобіганні психоемоційному вигоранню. У межах другого напряму досліджується роль емоційної праці у виникненні психоемоційному вигоряння. Виявлено, що здатність людини спрямовувати свої емоції та використовувати різні стратегії їх вираження може допомогти у зниженні психоемоційного вигоряння, а психологічна гнучкість забезпечує можливість запобігання психоемоційному вигоранню. Третій напрямок пов᾿язаний із соціальною ідентичністю людини. Продемонстровано зв᾿язок між соціальною ідентичністю та зниженням психоемоційного вигоряння та показано роль психологічного зв᾿язку з групою і зміцнення соціальної ідентичності у зниженні психоемоційного вигоряння. Ключові слова: особистість, психоемоційне вигорання, чинники вигорання, Я-концепція, структура Я-концепції.