Ресурсні можливості проблемної сім’ї в умовах сучасного соціуму та її соціально-психологічний потенціал

У статті розкрито ресурсні можливості проблемної сім’ї та її соціально-психологічний потенціал, як потужної системи ресурсів сім’ї, яка сформована в часі (тобто має минулий, теперішній і майбутній виміри) і може гарантувати успішне виконання сім’єю своїх базових і вторинних функцій. Слід говорити про внутрішню, зовнішню та змішану складові соціально-психологічного потенціалу; про достатній і недостатній соціально-психологічний потенціал. Показано, що недостатній соціально-психологічний потенціал має подвійне значення: як первинний (етіологічний) чинник ризику, здатний активувати дисфункції різного ступеня важкості через нездатність сім’ї протистояти зовнішнім і внутрішнім проблемогенним впливам; як вторинний (патогенетичний) чинник, здатний поглибити, хронізувати, тоталізувати дисфункціональність сім’ї та її проблемність. Оновлення соціально-психологічного потенціалу сім’ї відбувається через оновлення всіх або певних його складових. З одного боку, цей потенціал формується, накопичується, капіталізується, а з іншого – витрачається, поновлюється, самовідновлюється, що зумовлює його динамічну, ресурсну, рефлексивну, самовпорядкувальну, самовідновлювальну природу. Соціально-психологічний потенціал сім’ї є інтегральним, системним чинником успішного функціонування сім’ї, зокрема успішної сімейної соціалізації. Ключові слова: проблемна сім’я, сімейна соціалізація, проблемогенні чинники, соціально-психологічний потенціал сім’ї, ресурси сім’ї.