Мілітарне самоприйняття курсантів: соціально-психологічний вимір

У статті проведено аналіз мілітарного самоприйняття курсантів у соціально-психологічному вимірі. Мілітарне самоприйняття розуміється як емоційно-оцінний, когнітивний і поведінковий компоненти самосвідомості, що проявляються в позитивному ставленні курсанта, який обрав своєю професією військову діяльність, до себе і прийняття себе на рівні усвідомленої та засвоєної мілітарної суб᾿єктності. Показано, що в умовах переходу до багаторівневої системи освіти від курсантів потрібна самостійність, уміння правильно організувати роботу, враховувати та розподіляти час. На підставі теоретичного та експериментального дослідження було доведено, що співвідношення мілітарного самоприйняття та прагнення до самовдосконалення суб'єктів освітнього процесу є чинником спрямованості навчальної мотивації курсантів. Співвідношення мілітарного самоприйняття та прагнення до самовдосконалення обумовлює ефективний розвиток комунікативної компетентності. Високий рівень мілітарного самоприйняття ще не забезпечує результативності діяльності та успішного функціонування особистості у соціумі. Він має поєднуватись одночасно з вираженим прагненням особистості до самовдосконалення. Ключові слова: мілітарне самоприйняття, курсанти, військові заклади, компоненти самосвідомості, саморегуляція, самореалізація, самоактуалізація, військова справа.