Низькодозовий дигоксин та його комбінація з вальпроатом натрію: центральні, аналгетичний та антигіпоксичний ефекти

Серцевий глікозид дигоксин у субкардіотонічній дозі є доведено ефективним ад’ювантом до класичних протиепілептичних засобів (ПЕЗ) у контролі судом, малочутливих до традиційної фармакотерапії. Проте нез’ясованим залишається питання супутніх фармакологічних властивостей низькодозового дигоксину, зокрема, його центральні ефекти, а також вплив на чутливість до болю та гіпоксії – як per se, так і в складі комбінації з класичним загальновживаним ПЕЗ вальпроатом натрію. Мета дослідження – з’ясування центральних, аналгезивних та антигіпоксичних властивостей низькодозового дигоксину та його комбінації з вальпроатом натрію. Дослідження проводили з використанням 162 білих мишей. Центральні властивості визначали в тестах «темно-світла камера», «стрижень, що обертається» та «горизонтальна перекладина». Аналгезивний потенціал оцінювали за допомогою тесту «гаряча пластина». Антигіпоксичні властивості досліджували в тестах нормобаричної гіпоксичної гіпоксії з гіперкапнією (гіпоксії замкненого простору) та гемічної гіпоксії. Вальпроат натрію вводили внутрішньошлунково в дозі 150 мг/кг (1/2 ED50) – за 30 хв до випробувань; дигоксин вводили у раніше визначеній ефективній антиконвульсантній дозі 0,8 мг/кг (1/10 LD50) підшкірно – за 15–20 хв до експериментів. Встановлено, що ні дигоксин per se, ні його комбінація з вальпроатом не чинять негативної дії на м’язовий тонус і координацію рухів тварин у тестах «стрижень, що обертається» та «горизонтальна поперечина». Відсутність міорелаксантних властивостей препаратів за результатом двох тестів можна вважати маркером нейробезпеки дигоксину та його комбінації з вальпроатом, оскільки негативний вплив на тонус скелетних м’язів і координацію рухів вважається однією з провідних ознак нейротоксичності. Визначено, що досліджувані препарати – як per se, так і в комбінації – також позбавлені виразного впливу на тривожність і поведінкові реакції мишей за умов тесту «темно-світла камера». У тесті «гаряча пластина» підтверджено наявність у дигоксину виразних аналгезивних властивостей і показано, що сумісне використання з вальпроатом не усуває знеболювальний потенціал серцевого глікозиду. Встановлено, що дигоксину та його комбінації з вальпроатом притаманні виразні антигіпоксичні властивості за умов нормобаричної гіпоксичної гіпоксії з гіперкапнією, але не гемічної гіпоксії. Комплекс отриманих результатів є експериментальним обґрунтуванням безпеки сумісного застосування низькодозового дигоксину з вальпроатом натрію в аспекті центральних впливів, що може бути корисним у лікуванні рефрактерної епілепсії.