РЕАЛІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЕДЬЮТЕЙНМЕНТУ У ЗМІШАНОМУ НАВЧАННІ ХІМІЇ ЗАСОБАМИ ВІРТУАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ CHEMCOLLECTIVE

У статті подано результати дослідження ефективності використання віртуальної лабораторії ChemCollective для впровадження елементів едьютейнменту в змішаному навчанні хімії, заснованого на поєднанні навчальної діяльності з інтерактивними, дослідницькими та ігровими формами для підвищення мотивації й залученості студентів. Дослідження проводилось протягом 2023-2024 навчального року і охоплювало 141 студента, зокрема 72 студенти першого курсу та 69 студентів другого курсу, які навчаються за спеціальностями: 101 «Екологія», 201 «Агрономія», 091 «Біологія та біохімія» та 014.05 «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)». Дослідження мало короткостроковий характер і було спрямоване на оцінювання динаміки мотивації та впевненості студентів після серії віртуальних симуляцій, які доповнювали вивчення загальної, неорганічної та аналітичної хімії. Методика охоплювала аналіз навчальних програм, адаптацію лабораторних робіт до змішаного формату та виконання студентами тренувальних завдань у віртуальній лабораторії, де вони моделювали експерименти й аналізували результати. Особливу увагу приділено інтеграції віртуальної лабораторії в змішане навчання, що дало змогу проводити симуляції очно й дистанційно за створеними методичниими інструкціями з консультативною підтримкою викладачів. У межах дослідження створено покрокові інструкції та електронні протоколи, зокрема у форматі Google Forms, що сприяло уніфікації виконання завдань і підвищенню якості підготовки, а при оцінюванні враховувались залученість, упевненість і компетентності студентів, їхні практичні навички за точністю експериментів, інтерпретацією результатів і самостійним аналізом. Ефективність використання віртуальних лабораторій оцінювали за рівнем засвоєння знань студентами, сформованістю їхніх практичних навичок і зростанням їх мотивації. Дослідження показало 75% успішності загалом (70% у першокурсників і 81% у другокурсників), а основними труднощами стали недостатня теоретична підготовка та технічні проблеми. Методи математичної статистики (χ² критерій і рангові підходи) підтвердили відсутність істотних відмінностей між групами та дали змогу об’єктивно оцінити зміни в досягненнях і мотивації. Результати засвідчили позитивний вплив віртуальної лабораторії на мотивацію, залученість і практичні компетентності, визначивши перспективи подальших лонгітюдних досліджень.