КУЛЬТУРНИЙ ОПІР : МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Досліджено трансформацію українського мистецтва в умовах війни та його роль як активного інструменту культурного спротиву суспільства. Актуальність дослідження зумовлена тим, що митці постали перед викликом не лише фіксувати події, а й формувати наративи стійкості, візуалізувати спротив та забезпечувати збереження національної ідентичності. Мета – визначити основні форми, жанри та художні практики, що виконують функцію носіїв культурного спротиву, а також показати, як митці через різні медіа транслюють власні погляди та досвід суспільству. Методологічну основу дослідження становить поєднання культурологічного, історико-мистецького та порівняльного аналізів, а також інтерпретація сучасних художніх практик. Результати засвідчують, що візуальне мистецтво, стріт-арт, цифрові інсталяції та інші форми є ефективним засобом соціокультурної комунікації, символічного спротиву та підтримання колективної пам’яті. Встановлено, що сучасне українське мистецтво не лише естетично збагачує середовище, а й виконує критично важливі соціокультурні функції, об’єднуючи людей і зміцнюючи культурну ідентичність.