ДО ПИТАННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ (ЕЛЕКТРОННИХ) ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Статтю присвячено комплексному дослідженню теоретичних і практичних засад криміналістичного забезпечення використання цифрових (електронних) доказів у кримінальному провадженні України. Обґрунтовано, що цифровізація суспільних відносин, стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і поширення цифрових способів взаємодії істотно трансформували доказову базу кримінального провадження, у межах якої цифрові сліди дедалі частіше набувають визначального значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, виявлення причетних осіб і формування належної доказової бази. Проаналізовано основні доктринальні підходи до визначення процесуальної природи цифрових доказів. Обґрунтовано доцільність функціонального підходу, за якого визначальне значення має не формальне віднесення цифрових доказів до окремого виду, а особливості їхнього виникнення, виявлення, фіксації, збереження й дослідження в кримінальному провадженні. Окремо розмежовано поняття «цифровий слід» як криміналістичної категорії та «цифровий доказ» як процесуально оформленого джерела доказової інформації. Визначено основні проблеми забезпечення допустимості цифрових доказів, серед яких недотримання технічних і криміналістичних стандартів під час їхнього вилучення, відсутність уніфікованих підходів до хешування та підтвердження цілісності цифрової інформації, а також недостатня імплементація міжнародних стандартів безперервності ланцюга збереження доказів (chain of custody). Окрему увагу приділено процесуальним можливостям збирання цифрових доказів стороною захисту, а також проблемним аспектам отримання електронної інформації із хмарних сервісів і серверів, розміщених за межами юрисдикції України, що вимагає належного нормативного та міжнародно-правового врегулювання. Підкреслено значення цифрової криміналістичної експертизи як важливого процесуального й криміналістичного механізму забезпечення автентичності, достовірності та належного оцінювання цифрових доказів. За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення криміналістичного й процесуального забезпечення доказування із використанням цифрових доказів, зокрема через запровадження єдиного стандарту їхнього збирання та фіксації, обов’язкового криміналістичного копіювання, документування хеш-значень і забезпечення належного ланцюга збереження цифрової доказової інформації.