Стратегічне управління розвитком закладу загальної середньої освіти в умовах реформування та воєнних викликів

У статті досліджено особливості стратегічного управління розвитком закладів загальної середньої освіти в умовах одночасного впровадження системних освітніх реформ і впливу воєнних викликів. Підкреслено, що поєднання реформаторських цілей Концепції «Нова українська школа» з необхідністю забезпечення безпеки, психологічної підтримки та безперервності освітнього процесу формує нову управлінську парадигму. Особливу увагу приділено ролі керівника закладу як стратегічного лідера, спроможного забезпечити баланс між інноваційними змінами й оперативним реагуванням на виклики війни. Із урахуванням нормативних документів, аналітичних звітів міжнародних організацій, наукових публікацій та практик, що виникли в українських закладах освіти під час воєнного стану, запропоновано п’ять взаємопов’язаних блоків, на яких в умовах сьогодення може базуватися стратегічне управління розвитком закладу загальної середньої освіти: 1) діагностика та стратегічне бачення; 2) планування й пріоритизація ресурсів; 3) інфраструктурна та цифрова адаптація; 4) підтримка педагогічних працівників та здобувачів освіти; 5) моніторинги та коригування управлінських рішень. Доведено, що стратегічне управління розвитком закладу загальної середньої освіти в умовах розбудови нової української школи та воєнних викликів слід розглядати як динамічний, гнучкий і багаторівневий процес, що поєднує традиційні інструменти управління з інноваційними підходами та кризовим менеджментом.