ЕВОЛЮЦІЙНІ АСПЕКТИ ЛЕГЕНЕВОЇ ЦИРКУЛЯЦІЇ: ІСТОРІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОФІЗІОЛОГІЯ

Історія медичної архівістики налічує тисячоліття й сягає корінням у стародавні цивілізації. До XIX ст. медичні записи мали переважно освітнє значення, проте згодом сфера їх застосування значно розширилася, охопивши наукові дослідження, страхування та адміністративне управління. Цей огляд містить детальний аналіз розвитку експериментальних і описових досліджень легеневої циркуляції – від античності до сучасності – на території Греції, арабських країн та Європи, що відображає їх еволюцію відповідно до інтелектуального й технологічного потенціалу кожної епохи. Дослідження ґрунтується на аналізі англомовних наукових статей і публікацій з англійськими анотаціями, а також джерел, виявлених за бібліографічними посиланнями. У роботі простежено еволюцію теорій кровообігу в організмі людини з часів Клавдія Галена (II ст. н.е.) до наукових праць Вільяма Гарвея (XVII ст. н.е.). Здійснено порівняльний аналіз праць Клавдія Галена та поглядів видатних лікарів середньовічного ісламського світу – Мухаммада ібн Разі (відомого як Разес), а також арабського вченого з Дамаска Ібн ан-Нафіса, який першим описав мале коло кровообігу. Для порівняння також розглянуто внесок європейських дослідників: іспанського лікаря-теолога Михайла Сервета (який незалежно висловив ідею малого кола кровообігу) та англійського лікаря Вільяма Гарвея, що описав механізм функціонування малого кола кровообігу в організмі людини.