Література народів України: науково-методична гіпотеза

Постановка проблеми.Усі соціальні та політичні процеси в Україні часів незалежності проходили під егідою двох ключових питань: «Чия в країні влада?» і «Якою мовою ця влада говоритиме?».Зрештою, попередні 70 років існування України у складі суто політичного державного альянсу теж йшлося саме про це: від 1917 року до 1991го точилася безперервна боротьба між автохтонним народом та засланими владою чужинцями.А перед тим ті самі ігри точилися від Переяславської ради 1654 року і до 1917го.Станом на сьогодні перемоги не досягнув ніхто, триває війна.Війна власне за це: чия в країні влада і якою мовою ця влада говоритиме.За владу борються економічні та політичні еліти різного походження, четверо з шести президентів України навчилися української після інавгурації.Переважна більшість населення інших пострадянських держав досі не диференціює у своїй свідомості росіян та українців, вважаючи останніх регіональним («южнорусским») ізводом перших.А найпарадоксальніше те, що доволі велика частина населення України вважає так само.Єдиний наразі перепис населення України 2001 року продемонстрував несподівані та неприємні для прихильників тої точки зору факти: «За даними перепису населення 2001 р., 37,5 млн.осіб (77,8 % від загалу) є українцями і 8,3 млн.(17,3 %) -росіянами» (Інформаційноаналітичні матеріали); «У національному складі населення