«ПРАВО СПАДКОВЕ» У ПРОЄКТІ ОНОВЛЕНОГО ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ (КОДЕКСУ ПРАВА ПРИВАТНОГО): ВІДПОВІДЬ НА ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ

Стаття присвячена комплексному аналізу трансформації спадкового права в умовах оновлення приватноправового регулювання в Україні. У роботі згадується про зміну системного розташування норм про спадкування, які в оновленому Цивільному кодексі України виокремлюються у книгу сьому «Право спадкове». Наводиться огляд новел спадкового права, зокрема, розширення складу спадщини, до якого вперше на рівні закону включено «цифрові речі»: віртуальні активи, облікові записи в цифрових системах, доменні імена та цифровий контент. Окремо зазначається про включення до складу спадщини права на репарації (відшкодування шкоди, завданої державою-агресором), що є критично важливим в умовах сучасних викликів для України, пов’язаних із збройною агресією рф.Проводиться аналіз зміни суб’єктного складу спадкових відносин, що зумовлено розвитком біомедицини та репродуктивних технологій. Описується механізм «постмортемного» спадкування, що дозволяє дітям, зачатим протягом шести місяців після смерті спадкодавця за допомогою допоміжних репродуктивних технологій, виступати спадкоємцями за заповітом. Розглядається правове регулювання окремого заповіту щодо розпорядження репродуктивним біологічним матеріалом як нового виду розпорядження на випадок смерті.У публікації проаналізовано структурні зміни у черговості спадкування за законом, зокрема зазначається про збільшення кількості черг до шести та перегляд місця окремих категорій родичів та осіб, що проживали зі спадкодавцем, у чергах спадкування. Висвітлено питання розширення свободи заповіту, що виявляється у праві заповідача призначати опікунів для малолітніх осіб та встановлювати обов’язки щодо догляду за тваринами.Особливий акцент зроблено на процедурних новелах: зміні підходу до реалізації права на обов’язкову частку для повнолітніх непрацездатних осіб (запровадження заявного принципу), удосконаленні механізму управління спадщиною. У висновку підкреслюється, що оновлення приватноправового регулювання спадкових відносин спрямоване на розширення приватної автономії особи та дерадянізацію цивільного права. Визначено перспективні напрями подальших дискусій, зокрема щодо правової природи ембріонів у спадковому праві та специфіки успадкування неподільних об’єктів інтелектуальної власності.