ГЕНЕЗИС НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ ТА ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

ГЕНЕЗИС НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ ТА ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИАнотація.У статті проведено комплексне дослідження генезису наукових поглядів та обґрунтовано нову парадигму розвитку ресурсного потенціалу в контексті фундаментального переходу до постіндустріальної економіки.Автором детально проаналізовано історичну ретроспективу еволюції економічної думки: від матеріалістичного детермінізму класичної та неокласичної шкіл, де визначальну роль відігравали фізичні активи, до сучасної когнітивноеволюційної парадигми.Доведено, що в умовах тотальної цифровізації, високої турбулентності та гіперконкуренції центр ваги стратегічного управління зміщується з екстенсивного накопичення матеріально-технічних ресурсів до інтенсивного розвитку інтелектуального капіталу, мережевих взаємодій та організаційного навчання.Визначено складну поліструктурну будову сучасного ресурсного потенціалу, що базується на синергії інтелектуального капіталу (у складі людського, структурного та реляційного компонентів), соціального капіталу довіри та цифрових активів.У роботі розкрито механізми трансформації потенціалу через призму теорії динамічних здібностей Д. Тіса, яка передбачає циклічні процеси відчуття ринкових можливостей (sensing), їх ефективного захоплення (seizing) та безперервної реконфігурації ресурсної бази (transforming).Такий підхід забезпечує формування адаптивної гнучкості підприємства замість статичної алокативної ефективності, притаманної індустріальній епосі.Особливу увагу приділено феномену «дематеріалізації» вартості та стратегічному переходу від «економіки володіння ресурсами» до «економіки доступу» та управління потоками знань у межах екосистемних платформ.Сформульовано стратегічні імперативи розвитку, серед яких: пріоритетність інвестицій у когнітивні ресурси, розбудова відкритих інноваційних мереж та імплементація принципів екологічної сталості.