ЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ З ЖИТТЄСТІЙКІСТЮ ВНУТРІШНЬО-ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ДОРОСЛОГО ВІКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

ЗВ'ЯЗОК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ З ЖИТТЄСТІЙКІСТЮ ВНУТРІШНЬО-ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ДОРОСЛОГО ВІКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ Анотація.Статтю присвячено емпіричному вивченню зв'язку соціальнопсихологічної адаптації з життєстійкістю внутрішньо переміщених осіб дорослого віку в умовах воєнного стану.Соціально-психологічна адаптація -це пристосування людини до умов соціуму, котрі сповнені стресу, що потребує від неї активізації психологічних ресурсів і здатності підтримувати свою психічну стабільність, тобто життєстійкості.В дослідженні застосовано тести соціально-психологічної адаптації Роджерса і Даймонда й життєстійкості С. Мадді та кореляцію за Пірсоном.В респондентів помічено переважання низького рівня інтегрального показника соціально-психологічної адаптації, що виявляється в труднощах щодо прийняття і дотримання норм соціуму й налагодження доброзичливих стосунків із іншими людьми тощо.Одночасно у респондентів установлено переважання високого рівня життєстійкості, що засвідчує їхню здатність стійко долати стрес і запобігає появі напруги в стресових ситуаціях.Крім цього, в респондентів превалюють високі рівні залученості й контролю, як компонентів життєстійкості.Вони впевнені у своїх силах і докладають значних зусиль для досягнення визначених життєвих цілей.Визначено й переважання середнього рівня прийняття ризику, як компонента життєстійкості, що свідчить про сприймання респондентами низки життєвих ситуацій, як джерела досвіду, котре сприяє розвитку.