ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ Анотація.Стресостійкість на сьогодні виступає однією з базових характеристик людини, що забезпечує життєстійкість та резильєнтність до викликів сучасного світу.Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричний аналіз психологічних чинників розвитку стресостійкості особистості, визначення їхньої ролі у формуванні адаптивних механізмів подолання стресових ситуацій.Розглянуто варіативні підходи до визначення стресостійкості.Виокремлено специфіку негативних психологічних станів і травматичних наслідків, що формуються під впливом тривалого дистресу.Виділено основні теоретичні поняття та чинники розвитку стресостійкості.На основі емпіричного дослідження до основних чинників стресостійкості осіб юнацького віку з травматичним досвідом віднесено: конструктивні копінг стратегії на вирішення проблем, емоційна стабільність, ціннісно смислова визначеність (спрямована на любов і милосердя), рефлексивність, позитивна Я-концепція та інтернальний локус контролю.Із зовнішніх -визначено копінг-стратегію, орієнтовану на соціальне відволікання як чинник стресостійкості.Визначено психологічні механізми стресостійкості та чинники, що впливають на формування структурних компонентів стресостійкості -когнітивного, емоційного, ціннісно-смислового, поведінкового та особистісно-ресурсного, -які разом забезпечують ефективне подолання стресових ситуацій.Розглянуто потенційні можливості розвитку стресостійкості на основі мобілізації особистісних ресурсів, участі в індивідуальних терапевтичних і тренінгових програмах.