СИСТЕМА МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

СИСТЕМА МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ЯК ОБ'ЄКТ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ Анотація.У статті здійснено комплексний науково-теоретичний аналіз системи медичного забезпечення Збройних Сил України (ЗСУ) як специфічного об'єкта публічного управління в умовах повномасштабної збройної агресії.Автори акцентують увагу на тому, що в реаліях сучасної війни високої інтенсивності медичне забезпечення трансформується з вузькопрофільної тилової функції у складну багаторівневу систему, яка вимагає застосування новітніх управлінських підходів, гнучкої логістики та адаптивного нормативноправового регулювання.Особливу увагу приділено проблематиці інтеграції військової медицини в Єдиний медичний простір України.Розглянуто управлінські колізії, що виникають на стику відомчого підпорядкування та загальнодержавної системи охорони здоров'я.Зокрема, проаналізовано вплив законодавчих змін 2017-2018 років (щодо автономізації медичних закладів та зміни моделі фінансування через НСЗУ) на військовий сектор.Автори зазначають, що хоча військові госпіталі зберегли статус бюджетних установ і фінансуються окремо, критично важливою залишається технологічна та нормативна синхронізація з цивільним сектором, особливо в питаннях цифровізації (e-Health) та уніфікації клінічних протоколів.У роботі висвітлено практичні аспекти реформування Медичних сил ЗСУ відповідно до стандартів НАТО.Детально проаналізовано ефективність впровадження нової чотирирівневої системи медичного забезпечення, принципів Damage Control Surgery та евакуаційного правила «10-1-2».Наведено статистичні дані, що підтверджують результативність цих змін, зокрема високий відсоток повернення військовослужбовців до строю та зниження рівня первинної інвалідності.Окремий акцент зроблено на необхідності системного навчання особового складу стандартам тактичної медицини (TCCC/CLS) та важливості підготовки лідерських кадрів для управління медичними підрозділами.