ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО - ЗАГРОЗА ЧИ ІНСТРУМЕНТ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОСТІ?

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО -ЗАГРОЗА ЧИ ІНСТРУМЕНТ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОСТІ?Анотація.Стаття присвячена дослідженню ролі політичних партій і громадянського суспільства у зміцненні або підриві державності в умовах демократичних трансформацій і гібридних загроз.Розглянуто, як на державну стійкість впливають архітектура партійної системи, правила фінансування і звітності, внутрішньопартійна демократія, інституційна спроможність громадських організацій, якість медіасередовища, стандарти участі та механізми публічної підзвітності.До аналізу включено також інформаційні кампанії, практики політичної корупції, іноземне втручання, використання благодійних і експертних структур для непрямого лобіювання.Метою є пояснити, за яких умов ці елементи перетворюються на інструменти охорони державності, а за яких створюють ризики поляризації, захоплення держави та ослаблення інститутів.Виявлено, що вплив партій і громадянського суспільства проявляється через три групи факторів: примус, підрив і підсилення стійкості.Примусові практики у формі клієнтелізму, тиску на виборців, використання адміністративного ресурсу та непрозорого фінансування підвищують залежність інститутів і вразливість до шоків.Підривні дії через дезінформацію, екстремістську мобілізацію, зловживання цифровими платформами та побудову паралельних мереж впливу знижують довіру і ускладнюють ухвалення рішень.Фактори підсилення стійкості пов'язані з прозорими правилами фінансування, незалежним наглядом, якісним електоральним адмініструванням, етикою участі та інклюзивним представництвом інтересів.Досліджено набір індикаторів для прикладної оцінки впливу партій і громадських організацій на стабільність.До нього входять частка публічного фінансування і відкритість фінансових звітів, індекс внутрішньопартійної демократії та регулярність внутрішніх виборів, спроможність громадських організацій, рівень участі громадян у консультаціях, охоплення інструментів електронної демократії, довіра до інститутів, наявність кодексів етики та механізмів запобігання конфлікту інтересів.Окремо