КУЛЬТУРА ПАМ’ЯТІ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ДОВІРИ ЯК СКЛАДОВІ ПЕРЕХІДНОГО ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ

КУЛЬТУРА ПАМ'ЯТІ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ДОВІРИ ЯК СКЛАДОВІ ПЕРЕХІДНОГО ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІАнотація.Статтю присвячено дослідженню ролі культури пам'яті та соціального діалогу у процесах реалізації перехідного правосуддя в Україні.Автор виходить із тези, що ефективне відновлення суспільної справедливості неможливе без формування спільної історичної наративної рамки, яка забезпечує визнання страждань жертв, консолідацію громадянського суспільства та подолання колективної травми, спричиненої війною.У роботі аналізуються основні концепції memory studies, зокрема підходи Яна Ассмана, Поля Рікера та Руті Тейтел, у контексті їхнього застосування до практики transitional justice.Розкривається взаємозв'язок між інституціоналізацією пам'яті через музеї, архіви, меморіальні простори, комісії правди та формуванням моральноправової відповідальності суспільства за минуле.Особливу увагу приділено тому, як українська держава інтегрує питання пам'яті у стратегії гуманітарної політики: діяльність Українського інституту національної пам'яті, створення національного архіву воєнних злочинів, ініціативи документування свідчень жертв окупації, розбудова місць пам'яті про цивільних загиблих.Підкреслено, що означені практики становлять не лише культурну, а й юридично значущу складову перехідного правосуддя, адже вони забезпечують визнання істини та підґрунтя для подальшого притягнення винних до відповідальності.Досліджуються правові основи політики реінтеграції тимчасово окупованих територій України, принципи відновлення довіри населення до державних інститутів та роль місцевого самоврядування у процесах деокупації.Аналізуються безпекові виклики реінтеграції, механізми протидії контрабанді у прифронтових територіях та можливості відновлення постраждалих внаслідок війни урбанізованих територій.Автор наголошує, що культура пам'яті має стати мостом між правовими механізмами і моральною реконструкцією спільноти.Запропоновано концепцію етичного примирення, в якій публічне визнання правди, колективне опрацювання травми та емпатія до жертв виступають