СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ

СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИАнотація.Стаття присвячена комплексному дослідженню судово-психологічної експертизи в адміністративному процесі крізь призму актуальних проблем теорії та практики її застосування.Обґрунтовано, що зростання кількості адміністративних справ, пов'язаних із публічною службою, дисциплінарною відповідальністю, соціальними виплатами, захистом честі, гідності та ділової репутації, зумовлює необхідність активнішого використання спеціальних психологічних знань у діяльності адміністративних судів.Проаналізовано правову природу судово-психологічної експертизи як процесуального засобу доказування, визначено її місце в системі доказів адміністративного судочинства та співвідношення з іншими формами використання спеціальних знань.Особливу увагу приділено питанням предмета і меж судовопсихологічної експертизи, зокрема недопустимості виходу експерта за межі спеціальних знань і підміни судової правової оцінки психологічними висновками.Висвітлено основні практичні проблеми призначення та проведення судовопсихологічної експертизи в адміністративному процесі, серед яких: недостатня визначеність кола питань, що можуть ставитися на вирішення експерта; складнощі у формулюванні завдань експертизи; обмежене використання цього виду експертних досліджень судами; а також відсутність усталеної судової практики щодо оцінки висновків експерта-психолога.Наголошено на значенні принципів змагальності та диспозитивності під час призначення експертизи й оцінки її результатів.Зроблено висновок, що удосконалення теоретичних підходів і практики застосування судово-психологічної експертизи в адміністративному процесі є необхідною умовою підвищення якості адміністративного правосуддя, забезпечення об'єктивності судових рішень та ефективного захисту прав, свобод і законних інтересів учасників публічно-правових спорів.