ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ: МІЖПІДХІДНИЙ АНАЛІЗ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ: МІЖПІДХІДНИЙ АНАЛІЗ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ Анотація.У статті здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз феномену психологічної стійкості особистості в умовах хронічного стресу як однієї з ключових проблем сучасної психологічної науки.Актуальність дослідження зумовлена зростанням тривалих стресогенних впливів, що супроводжують професійну діяльність і повсякденне життя людини та призводять до поступового виснаження адаптаційних ресурсів, зниження психічного благополуччя й порушення регуляторних механізмів особистості.Обґрунтовано доцільність розгляду психологічної стійкості не як статичної особистісної риси, а як динамічної, ієрархічно організованої системи психологічної регуляції, здатної змінюватися залежно від тривалості та інтенсивності стресового впливу.У межах міжпідхідного аналізу психологічну стійкість охарактеризовано як інтегративне утворення, що формується у взаємодії когнітивних, емоційно-регуляторних, мотиваційно-смислових і соціально-психологічних компонентів.Показано, що когнітивна гнучкість, здатність до переоцінки подій і відмова від ригідних катастрофізуючих інтерпретацій визначають суб'єктивний рівень переживання стресу та опосередковують інтенсивність емоційних реакцій.Доведено, що ефективна емоційна саморегуляція виступає центральним механізмом психологічної стійкості, запобігаючи хронізації негативних емоційних станів і розвитку емоційного виснаження.Особливу увагу приділено мотиваційно-смисловому компоненту психологічної стійкості, який забезпечує довготривалу психологічну витривалість, збереження внутрішньої активності та здатність інтегрувати стресовий досвід у цілісну систему життєвих смислів.Акцентовано роль соціально-психологічних ресурсів як інтегративного чинника, що підсилює ефективність внутрішніх механізмів саморегуляції та знижує негативний вплив хронічного стресу.Узагальнення результатів теоретичного аналізу дозволяє розглядати психологічну стійкість як системну властивість, ефективність якої визначається узгодженістю її структурних компонентів.Окреслено перспективи