ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ МАРКЕРИ У РОБОТІ ІЗ ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ

ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ МАРКЕРИ У РОБОТІ ІЗ ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУАнотація.Стаття присвячена актуальній темі вивченню психодіагностичних маркерів у дітей раннього віку.Психодіагностичні маркери охарактеризовано як певні показники у поведінці, пізнавальній сфері та емоційному стані, які можуть вказувати на певні порушення у психофізичному розвитку.Охарактеризовано дітей із порушенням психофізичного розвитку як особи до 18 років, які потребують додаткової підтримки через індивідуальні особливості, такі як розлади мовлення, слуху, зору, опорно-рухового апарату, інтелекту, гіперактивність, аутизм, чи специфічні труднощі у навчанні, що вимагає індивідуального підходу та корекційних програм для їхньої успішної адаптації та соціалізації.Пріоритетним завданням у психодіагностиці дітей раннього віку є вивчення їх інтелектуального розвитку та необхідність диференціювати стан дитини, так як зовнішня картина відхилення у дітей може мати подібний характер перебігу, проте причини його виникнення будуть різні.