ЕВОЛЮЦІЯ ПОРТРЕТНОГО ЖАНРУ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ: РОЛЬ ДИНАСТІЇ МЕДІЧІ

ЕВОЛЮЦІЯ ПОРТРЕТНОГО ЖАНРУ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ: РОЛЬ ДИНАСТІЇ МЕДІЧІ Анотація.У статті наведено аналіз та систематизовано дані про розвиток портретного жанру епохи Ренесансу на прикладі зображень представників династії Медічі.Зазначено історичні, геополітичні та соціокультурні обставини, що обумовлювали періоди занепаду та розквіту образотворчого мистецтва: від Елліністичного періоду крізь «темне середньовіччя», Проторенесанс, Треченто, Кватроченто, Чінквеченто, що ознаменувався Високим Відродженням, та подальшою трансформацією до Ман'єризму й Барокко.Особливу увагу приділено періоду Кватроченто, який характеризувався найяскравішим розвитком мистецтва й науки, одночасно з буремними подіями, відкриттями та соціальними зрушеннями.Зазначено основних видатних митців архітектури, скульптури та живопису, які створили неперевершені шедеври й заклали мистецькі школи з цілою низкою талановитих послідовників.Наведено еволюцію портрета: від «донаторського» у середньовіччі -до високохудожнього реалістичного портрету Високого Ренесансу; від профільного як наслідування медальєрного мистецтва -до «три чверті» і у фас, з поступовим набуттям характерності, реалістичності та високої техніки виконання.Вивчено у хронологічній послідовності портрети представників династії Медічі: від одного з перших засновників династії, банкіра Джованні ді Бічі, його сина, мецената Козимо старшого, неперевершеного Лоренцо Пишного, дієвого Козимо І та їхніх наступників й родичів -до останньої представниці роду Анни Марії Луїзи, завдяки заповіту якої Флоренція успадкувала незлічені мистецькі