ПЕРЕКЛАД ВІЙСЬКОВИХ СКОРОЧЕНЬ ТА АБРЕВІАТУР: ПРОБЛЕМИ УНІФІКАЦІЇ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ

ПЕРЕКЛАД ВІЙСЬКОВИХ СКОРОЧЕНЬ ТА АБРЕВІАТУР: ПРОБЛЕМИ УНІФІКАЦІЇ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ Анотація.У статті проаналізовано принципи уніфікації та стандартизації перекладу військових скорочень і абревіатур як елемента професійного військового дискурсу.Розглянуто структурно-фонетичні типи абревіатур (акроніми, ініціальні скорочення, гібридні форми) та з'ясовано їхню роль у забезпеченні лаконічності й оперативності військової комунікації.Визначено проблему багатозначності акронімів і пов'язані з нею перекладацькі ризики, що зумовлюють необхідність контекстуальної ідентифікації терміна перед добором відповідника.Охарактеризовано основні перекладацькі стратегії, зокрема еквівалентний переклад, калькування, транскодування, описовий спосіб і повне графічне запозичення, вказано умови їх доцільного застосування залежно від ступеня інституційної усталеності терміна та комунікативного призначення тексту.Доведено, що варіативність перекладацьких рішень у сфері військової термінології призводить до термінологічної фрагментації, особливо у випадках розбіжностей між британською та американською термінотрадиціями або появи нових абревіатур у зв'язку з технологічним оновленням озброєнь.З'ясовано, що впровадження стандартизованих глосаріїв НАТО (AAP-06, AAP-15) та національних військових стандартів (ВСТ 01.030.001-2020)є інструментом формування єдиного терміносередовища, яке забезпечує оперативну сумісність військової комунікації.Проаналізовано тенденцію інтеграції автентичних латинописних акронімів у український військовий дискурс за умови їх високої термінологічної усталеності у міжнародному вжитку та недоцільності транскрипційних трансформацій.Водночас визначено, що у навчальноаналітичних текстах пріоритетним залишається пояснювальний принцип введення скорочень із первинним розкриттям повної номінації.Розглянуто проблему розбіжності між відомчими підходами до перекладу, зокрема на прикладі паралельного функціонування форм БПЛА/БЛА або РЕБ/РЕП, що ускладнює міжвідомчу взаємодію та створює термінологічну неоднорідність.Журнал «Перспективи та інновації науки» № 12(58) 2025 1798 Сформовано висновки про те, що стандартизація та уніфікація перекладу військових скорочень є не лише лінгвістичним завданням, але й компонентом інформаційної безпеки держави.Ефективне врегулювання цієї сфери передбачає впровадження єдиної перекладацької практики, підготовку фахівців із термінознавчою компетентністю та створення динамічних двомовних глосаріїв.Перспективи подальших досліджень убачаються у розробленні алгоритмів автоматизованої верифікації акронімів та моделюванні універсальних протоколів перекладу для забезпечення сумісності національної військової комунікації з міжнародними стандартами.