МІОФАСЦІАЛЬНИЙ ЛІФТИНГ У КОРЕКЦІЇ ВІКОВИХ ЗМІН ОБЛИЧЧЯ: АНАТОМІЧНІ ОСНОВИ, КІСТКОВЕ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ТА МАНУАЛЬНІ ТОЧКИ ФІКСАЦІЇ

МІОФАСЦІАЛЬНИЙ ЛІФТИНГ У КОРЕКЦІЇ ВІКОВИХ ЗМІН ОБЛИЧЧЯ: АНАТОМІЧНІ ОСНОВИ, КІСТКОВЕ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ТА МАНУАЛЬНІ ТОЧКИ ФІКСАЦІЇ Анотація.Ремоделювання кісткових елементів з віком трансформує конфігурацію опорної основи для м'яких тканин, зумовлюючи визначення їх натягу, відповідного положення та схильності до опущення м'яких тканин.У статті доведено, що кісткові зміни є ключовим чинником вікового ремоделювання обличчя.Вікові зміни обличчя обумовлюються на глибинному структурному рівні, а їхній розвиток слід визначити як поетапний, закономірний каскадний характер.У статті визначено відповідну послідовність.Краніальний апоневроз залишається надважливою структурною одиницею поверхневої м'язово-апоневротичної системи голови та обличчя.Останній же, формує єдиний фіброзно-м'язовий комплекс, у тому числі поряд із фронтальним, тім'яним і потиличним м'язами.У статті доведено, що останній зумовлює забезпечення цілісності верхньої третини обличчя.Найчастіше відповідні вікові зміни розглядаються крізь призму анатомічних структур, а саме кісток, фасціальних структур, м'язів тощо.У статті висвітлено особливість, що полягає у можливості тканин до так званої «адаптивної пластичності».Механічний натяг безпосередньо впливає й на активність іонних каналів та мембранний потенціал, змінюючи темпи регенерації та метаболізму, що з практичної точки зору не може бути досягнуто виключно поверхневими методами.У статті визначено особливості обумовленого впливу та розкрито сутність мембранного потенціалу.З метою здійснення ефективного впливу та забезпечення більш стійкого та природного естетичного результату, відповідні мануальні техніки (методи) мають неодмінно передбачати й глибинні анатомічні трансформації та враховувати рівень точок фіксації та безпосередньо структурної підтримки.Тривалий ефект від методики «міофасціальний ліфтинг» обумовлений не лише маніпуляцією тканинних шарів, але й безпосередньою їхньою клітинною адаптацією, яка зберігається протягом тижнів після відповідної процедури.У статті доведено, що біомеханічна пластичність пояснює кумулятивний ефект, тобто тканини стають більш гідратованими рухливими і пружними, а також оптимізується механіка ковзання.