ПОРІВНЯЛЬНА МОРФОЛОГІЧНА ТА МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕПАРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ ПІСЛЯ АЛОГЕРНІОПЛАСТИКИ ПАХВИННИХ ГРИЖ ЗА УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ФІКСАЦІЙНОГО ТА БЕЗФІКСАЦІЙНОГО МЕТОДІВ

ПОРІВНЯЛЬНА МОРФОЛОГІЧНА ТА МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕПАРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ ПІСЛЯ АЛОГЕРНІОПЛАСТИКИ ПАХВИННИХ ГРИЖ ЗА УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ФІКСАЦІЙНОГО ТА БЕЗФІКСАЦІЙНОГО МЕТОДІВ (експериментальне дослідження) Анотація.Стаття присвячена порівняльному морфологічному аналізу репаративного процесу в ділянці алогерніопластики пахвинних гриж за умов застосування фіксаційного та безфіксаційного методів імплантації сітчастих протезів у експерименті на свинях.Метою роботи було встановити мікроскопічні та морфометричні особливості перебігу відновних процесів, що виникають у відповідь на імплантацію поліпропіленових сіток різними техніками їхнього розташування та закріплення.У дослідженні використано клінічно апробовані моделі пахвинних гриж у свиней, що за анатомічними та фізіологічними характеристиками наближені до людських.Тварин було розподілено на дві групи залежно від застосованого методу алогерніопластики: із фіксацією сітки та без її фіксації.У визначені післяопераційні терміни проводили забір біоматеріалу для гістологічного дослідження.Аналізували характер запальної реакції, вираженість лімфо-та макрофагальної інфільтрації, ступінь неоангіогенезу, особливості формування та ремоделювання сполучної тканини навколо імплантату, а також морфометричні показники щільності колагенових волокон і товщини капсули.Отримані результати свідчать про відмінності перебігу репаративного процесу залежно від способу імплантації: у випадку фіксаційного методу визна-Журнал «Перспективи та інновації науки» № 12(58) 2025 2285 чено більш виражену ранню запальну реакцію та швидше формування щільної фіброзної капсули, тоді як безфіксаційна техніка асоціювалася з меншою травматизацією тканин та рівномірнішим ремоделюванням колагену в зоні імплантації.Проведене порівняння дозволяє визначити морфологічні переваги та потенційні недоліки кожного методу, що має важливе значення для вибору оптимальної хірургічної тактики при лікуванні пахвинних гриж.Результати роботи можуть бути використані для удосконалення хірургічних підходів, зменшення ризику післяопераційних ускладнень і підвищення ефективності відновлення пацієнтів після алогерніопластики.