НИРКОВОЗАМІСНА ТЕРАПІЯ У ДІТЕЙ З ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК V СТАДІЇ В КРАЇНАХ ЄС: КЛІНІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

НИРКОВОЗАМІСНА ТЕРАПІЯ У ДІТЕЙ З ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК V СТАДІЇ В КРАЇНАХ ЄС: КЛІНІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ Анотація.У статті здійснено огляд сучасних підходів до нирковозамісної терапії у дітей з хронічною хворобою нирок V стадії в країнах Європейського Союзу.Увагу зосереджено на порівнянні клінічних результатів, економічної ефективності, якості життя та доступу до лікування.Проаналізовано особливості застосування гемодіалізу, перитонеального діалізу та трансплантації нирки у педіатричних пацієнтів, визначено їхні переваги й обмеження з позицій виживаності, частоти ускладнень, збереження росту й розвитку дитини, психосоціальної адаптації.Окрему увагу приділено структурі прямих і непрямих витрат для систем охорони здоров'я та сімей пацієнтів, ролі організації служби дитячого діалізу й трансплантації, концентрації спеціалізованих центрів, наявності національних реєстрів та програм повного або часткового відшкодування витрат.Показано, що трансплантація нирки у більшості досліджень асоціюється з кращими показниками довгострокового виживання, функціонування трансплантата та якості життя порівняно з тривалим діалізним лікуванням, однак її доступність обмежується дефіцитом донорських органів, віковими й медичними критеріями відбору, нерівномірністю розвитку трансплантаційних програм у різних країнах ЄС.Перитонеальний діаліз розглядається як метод, що забезпечує більшу автономію сім'ї, можливість домашнього лікування та менш виражений розрив у повсякденному житті дитини, тоді як гемодіаліз потребує розвиненої інфраструктури, регулярних візитів до центру та супроводжується більшим організаційним і психосоціальним тягарем для сім'ї й системи охорони здоров'я.