СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Бондаренко Анастасія Миколаївна здобувачка вищої медичної освіти, спеціальність 222 "Медицина", Буковинський державний медичний університет, м.Чернівці СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ Анотація.У представленій роботі проведено комплексний аналіз сучасних даних щодо механізмів та факторів ризику розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) серед молодих осіб, включно зі студентською молоддю.Артеріальна гіпертензія традиційно розглядається як хронічна прогресуюча патологія, притаманна переважно особам середнього та похилого віку.Артеріальна гіпертензія у молодому віці, зокрема серед студентської популяції, набуває характеру епідемії, що потребує глибокого наукового аналізу патогенетичних механізмів.Сучасні дослідження демонструють, що ранній дебют АГ обумовлений складним взаємодіючим впливом генетичних, епігенетичних та чинників зовнішнього середовища, які формують унікальний патогенетичний профіль саме в цій віковій групі.Артеріальна гіпертензія на ранніх стадіях формування не сприймається молоддю як хвороба, тому що у більшості випадків не проявляється жодними симптомами.Це значно ускладнює проведення заходів щодо її профілактики та лікування.Однак ранній початок цілеспрямованого терапевтичного контролю гіпертензії з метою недопущення формування специфічних уражень органівмішеней дозволяє відстрочити розвиток гіпертонічної хвороби у зрілому віці, а отже, знизити ризик інвалідизації та ранньої смертності.Найважливішою клінічною рисою АГ у молодих є її малосимптомний або безсимптомний перебіг.На відміну від літніх пацієнтів, які частіше скаржаться на головний біль, запаморочення чи кардіалгії, молоді люди рідко відчувають підвищення тиску.Така прихована клінічна картина є вкрай небезпечною, оскільки за відсутності скарг та регулярного скринінгу хвороба залишається недіагностованою роками, продовжуючи непомітно уражувати органи-мішені.Наведено аналіз механізмів раннього формування судинної дисфункції, активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, симпатичної гіперактив-