РЕАБІЛІТАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ПОЛІПШЕННЯ ДИНАМІЧНОГО КОНТРОЛЮ РІВНОВАГИ У ПАЦІЄНТІВ З ПРОТЕЗАМИ ПІСЛЯ ТРАНСФЕМОРАЛЬНОЇ АМПУТАЦІЇ

РЕАБІЛІТАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ПОЛІПШЕННЯ ДИНАМІЧНОГО КОНТРОЛЮ РІВНОВАГИ У ПАЦІЄНТІВ З ПРОТЕЗАМИ ПІСЛЯ ТРАНСФЕМОРАЛЬНОЇ АМПУТАЦІЇ Анотація.Мета.Обґрунтувати та проаналізувати ефективні реабілітаційні стратегії, спрямовані на покращення динамічного контролю рівноваги у пацієнтів з протезами нижніх кінцівок, з урахуванням сучасних підходів, методів фізичної терапії та технологічних інновацій, з метою підвищення функціональної мобільності, зниження ризику падінь та покращення якості життя цієї категорії пацієнтів.Результати.Сучасна фізична та реабілітаційна медицина пропонує комплексні стратегії для покращення динамічної рівноваги, включаючи функціональні тренування, використання віртуальної реальності, біологічного зворотного зв'язку, стабілоплатформ, протезів із сенсорною інтеграцією, а також когнітивно-моторні втручання.Вибір ефективного підходу вимагає індивідуалізованої оцінки функціонального стану пацієнта та розуміння біомеханічних змін, пов'язаних з ампутацією та використанням протеза.Попри наявність значної кількості досліджень, на сьогодні відсутні систематичні огляди, які б комплексно узагальнювали докази щодо впливу реабілітаційних фізичних втручань одночасно на динамічний контроль рівноваги, фізичну працездатність і якість життя осіб з ампутацією нижніх кінцівок.Ця прогалина в наукових даних підкреслює необхідність цілісного аналізу реабілітаційних стратегій як багатовимірного інструменту відновлення, що має важливе значення для клінічного прийняття рішень, навчання користуванню протезами та довготривалої соціальної реінтеграції.Висновки.Результати огляду наукових Журнал «Перспективи та інновації науки» № 12(58) 2025 2901 джерел свідчать, що порушення динамічного контролю рівноваги є одним із провідних чинників обмеження функціональної мобільності, безпеки ходи та якості життя пацієнтів із протезами після трансфеморальної ампутації.Ефективне відновлення постурального контролю потребує комплексного, індивідуалізованого реабілітаційного підходу, який поєднує тренування рівноваги, координації, м'язової сили та функціональних навичок ходи з урахуванням типу протезної системи та функціонального рівня пацієнта.